гео, громада

Група № 2   І курс  Географія 10 клас

Урок № 40.  Канада.   07.05.2021

•    Площа — близько 10 млн км² (друга за площею держава у світі).

•    Населення — 34 млн осіб.

•    Столиця — Оттава (1,1 млн осіб).

•    ВВП на душу населення — 23 300 дол.

•    Глава держави — формально королева Великої Британії, яку представляє генерал-губернатор Канади.

•    Незалежна з 1 липня 1867 року.

•    Член таких міжнародних організацій: НАТО, ООН, ОАД, НАФТА, ОЄСР, Великої вісімки, Британської співдружності.

•    Державний устрій — федеративна парламент­ська держава у складі Співдружності.

•    Склад: 10 провінцій та 3 території.

•    Грошова одиниця — канадський долар.

 Країна з різноманітним природно-ресурсним потенціалом. Вона надзвичайно багата на міне­ральні, гідроенергетичні та лісові ресурси.

Канада — найбільший серед розвинутих країн виробник урану, нікелю, цинку, азбесту, калійних солей, газетного паперу. Вона посідає перші місця у світі з видобутку золота, платини, молібдену, ти­тану, гіпсу, сірки, кобальту, кадмію, міді, свинцю та виробництва алюмінію. Сприятливі природні умови на півдні країни є основою розвитку сіль­ського господарства. Багатством держави є чималі площі родючих ґрунтів.

 Сучасна Канада входить до числа найбільш розвинених країн світу, тобто до Великої сімки. За короткий час Канада створила ринкову економіку. Вона посідає шосте місце за виробництвом промис­лової продукції, а за виробництвом на душу насе­лення промислової і сільськогосподарської про­дукції поступається тільки США та Швейцарії.

Особливістю економіки Канади є її значна за­лежність від іноземного капіталу, особливо аме­риканського. Істотну роль в економіці країни відіграє експортно-сировинний напрям. У струк­турі обробної промисловості головні позиції по­сідають машинобудування, металургія та дерево­обробка. 3/4 продукції дають провінції Онтаріо та Квебек.

 У країні добре розвинута добувна промисло­вість, 80 % продукції якої вивозять на світовий ринок. У гірничодобувній промисловості найбіль­ше значення мас видобуток природного газу (тре­тє місце у світі), нафти (дев'яте місце), мідних руд (четверте місце), золота (п'яте місце), цинкових руд (перше місце), нікелевих руд (друге місце), вугілля, платини (третє місце). Основний район видобутку залізної руди — півострів Лабрадор.

За виробництвом електроенергії країна посідає п'яте місце у світі. Близько 60 % електроенергії дають ГЕС, 10 % виробляють на АЕС, розташова­них у провінціях Квебек, Онтаріо.

  У країні спостережено зниження темпів розви­тку чорної металургії.

Експортне значення має кольорова металургія, провідні місця у світі Канада посідає з виробни­цтва кобальту, міді, цинку, нікелю.

На дешевій енергії розвивається алюмінієва промисловість (боксити привізні).

У країні розвинене машинобудування. Значна кількість підприємств спеціалізується на складан­ні машин, використовуючи для цього імпортовані до країни компоненти. Експортною галуззю є ав­томобілебудування. В Онтаріо зосереджено 80 % автозаводів країни. Тут працюють підприємства таких велетнів, як «Дженерал Моторе», «Форд», «Крайслер», «Хонда», «Ніссан». Розвинуте сіль­ськогосподарське машинобудування, виробництво обладнання для гірничодобувної та лісової промис­ловості. Головні центри галузі: Торонто, Монреаль, Гамілтон, Оттава, Ванкувер,

Канада —- другий у світі, після США, вироб­ник пиломатеріалів, паперу, картону, Більшість целюлозно-паперових підприємств сконцентрова­но на сході країни.

Країна посідає перше місце за випуском газет­ного паперу, друге місце у світі за обсягом про­дукції, четверте за виробництвом паперу і кар­тону.

Канада є одним з головних світових експорте­рів багатьох основних видів сільськогосподарської продукції. Фермерські поселення разом з членами їх сімей становлять 4 % жителів Канади. При цьо­му країна повністю забезпечує внутрішні потреби в основних видах продовольства й експортує май­же половину продукції сільського господарства. За експортом пшениці, кукурудзи, ячменю посідає одне з перших місць.

Основним виробником сільськогосподарської продукції є високотоварні фермерські господар­ства, що характеризуються сучасним рівнем ме­ханізації і ефективною спеціалізацією.

Головною житницею країни є степові провін­ції Саскачеван та Манітоба. Нова Шотландія та Британська Колумбія — постачальники яблук та інших фруктів. Саме тут знаходиться сільськогос­подарська зона, яку називають «Фруктовим коши­ком Канади». Великі площі зайняті соєю, бобами, цукровим буряком, кормовими культурами, рап­сом і кукурудзою, також вирощують льон, карто­плю, фрукти і овочі.

У структурі галузі переважає тваринництво (60 %): молочне скотарство, птахівництво, сви­нарство, рибальство. Канада відома як світовий постачальник мороженої риби. Традиційним для країни є хутровий промисел.

За вантажообігом перше місце належить заліз­ничному транспорту, за пасажирообігом — авто­мобільному. Велику роль відіграє авіація, що за­безпечує швидкий зв'язок з віддаленими районами країни і з іншими державами. Специфікою канад­ського транспорту є висока міра розвитку трубо­провідного (одного з найдовших у світі) і водного транспорту. Дуже велика роль системи Великих озер і річки Св. Лаврентія. У міжнародних переве­зеннях велике значення має морський транспорт.

 Близько 80 % робочих місць забезпечує малий бізнес. Малі,підприємства є приватними за кількіс­тю зайнятих до 50 осіб. У Канаді 90 % земельних площ, 70 % лісових масивів є власністю держа­ви. Вона контролює майже 70% залізниць, понад 10 % видобутку вугілля та 16% потужностей чор­ної металургії. Державні електростанції виробля­ють майже 70 % усієї електроенергії. Найбільша залізнична компанія, портове господарство         теж  власність держави. У сфері її компетенції пере­буває й атомна енергетика. Водночас в гірничо­добувній та обробній промисловості, в торгівлі та будівництві головну роль відіграє національний та іноземний приватний капітал.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

♦  Читати §36 с. 192-107 , відповісти на запитання в кінці  параграфа.

♦   Творче завдання. Порівняти Канаду та Україну.

Географія, 10 клас

Урок № 39.    США. Особливості сучасного постіндустріального розвитку. Господарство.   30.04.2021

       Важко знайти державу, до якої б виявлялася більша цікавість, ніж до США. Економічна могутність, військова міць, розгалужені системи супутникового та інших засобів стеження, провідні позиції у світовій науці і технологіях, відомий на весь світу американський спосіб життя, — все це було створено за короткий проміжок часу.

1. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни

США — високорозвинена постіндустріальна держава, світовий лідер за науково-технічним, фінансовим, інформаційним, військовим потенціалом. Загальний ВВП (за ПКС) — 19,4 трлн $ (2017) — 2-ге місце в світі, ВВП на душу населення — 59,5 тис. $ — 18 місце. Структура ВВП: сільське господарство — 0,9 %, промисловість — 18,9 %, сфера послуг — 80,2 %. За обсягом промислового виробництво — 2-ге місце в світі після Китаю.

Основні чинники економічного успіху: 1) всебічне заохочення американським суспільством та державою підприємницької активності; 2) спрямованість на досягнення успіху для кожної людини незалежно від її походження та соціального статусу; 3) більш обмежене, ніж в інших розвинених країнах, однак ефективне державне втручання в економіку; 4) висока трудова мораль, що ґрунтується на протестантській етиці, працелюбності та вірі у власні сили; 5) наукоємність, використання новітніх технологій.

2. Третинний сектор

Традиційні складові: фінансова справа, торгівля, туризм, освіта, медицина; нові види послуг: інформаційно-технологічні, консалтингові (консультативні), маркетингові, управлінські. Провідний виробник ІТ послуг. ІТ-компанії: IBM, Microsoft, Oracle, Symantec, CA Technologies, Google, Apple та ін. Понад 300 технопарків та технополісів. Найбільші — в Каліфорнії («Кремнієва долина»). Туризм — 75 млн туристів щорічно (2-ге місце), 200 млрд дол. прибутків (перше місце у світі).

Найбільша транспортна інфраструктура серед усіх країн світу.

3. Промисловість

Представлені всі наявні виробництва. Міжнародну спеціалізацію країни визначають: 1) багатопрофільне машинобудування; провідна роль автомобілебудування, «автомобільний цех» країни: є Приозер’я (Детройт, Флінт, Толідо); 17 млн автомобілів щорічно; найбільші компанії — «Форд мотор» «Дженерал мотор» та «Крайслер»; авіакосмічна техніка — «Боїнг», «Локхід Мартін», «Макдонелл Дуглас»; електротехнічна, виробництво комп’ютерної, офісної техніки, електроніки, засобів телекомунікацій тощо. 2) чорна (4-те місце) та кольорова (виробництво алюмінію, міді, цинку, свинцю) металургія, металургійні бази — Приозерна (Чикаго, Детройт, Баффало), Північно-Аппалацька (Піттсбург, Янгстаун), Приатлантична (Філадельфія, Балтімор), Південна (Х’юстон, Даллас); 3) хімічна (2-ге місце після Китаю, виробництво пластичних мас, синтетичних волокон, штучного каучуку, мінеральних добрив), фармацевтична (1-ше місце); 4) легка (текстильна, швейна, взуттєва), спеціалізація на виробництві дорогого модельного вбрання; світовий центр моди — Нью-Йорк. Промислове виробництво базується на потужній електроенергетиці (2-ге місце після Китаю), ТЕС — 70,6 %, АЕС — 9,2 % (80 АЕС), ГЕС — 7,4 %; від відновлювальних джерел — 12,8 %, до 2030 р. планують 27 %.

4. Сільське господарство

Забезпечує потреби країни в основних продуктах харчування, експорт багатьох найменувань. Висока продуктивність та технологічна оснащеність. Тваринництво (68 %): — м’ясне й молочне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво. Рослинництво: зернові, кормові культури, соя, цитрусові, арахіс, цукрові буряки, виноград, соняшник. Сільськогосподарські пояси: кукурудзяно-соєвий, пшеничний, бавовняний.

5. Зовнішньоекономічні зв'язки

Експорт (2-ге місце в світі після Китаю): виробниче обладнання, машини, літаки, аерокосмічна техніка, зброя, вугілля, пшениця, кукурудзу, соя, бавовна, тютюн. Імпорт: нафта, нафтопродукти, автомобілі, побутова техніка, газетний папір, продукти тропічного землеробства, товари народного споживання. Головні партнери: Канада, Мексика, Китай, Японія, Німеччина. Американські іноземні інвестиції (5,5 трлн дол.), торгівля ліцензіями, патентами, інформацією.

Стратегічний партнер України (товарообіг 2 млрд дол.). Україна експортує до США чорні метали та вироби з них, мінеральні добрива, продукти харчування; імпортує нафту, нафтопродукти, машини, апарати й механічні пристрої, полімерні матеріали. США надає Україні різнобічну підтримку та допомогу для проведення реформ і протидії агресії на сході країни.

Завдання. За допомогою карт атласу, тексту підручника охарактеризуйте провідні виробництва обробної промисловості США. Результати оформіть у вигляді таблиці:

Провідні виробництва

Райони/центри розміщення

Стисла характеристика

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підручник, опрацювати §  35 с. 186-192.

Урок № 38. Країни Америки. США (Сполучені штати Америки): економіко-географічне положення, природні умови та ресурси, населення.  26.04.2021

1. Природні умови

Поєднання гірських та рівнинних територій: Кордильєри — Анди (18 тис. км), Аппалачі, Великі та Центральні рівнини, Амазонська та Ла-Платська низовини, Бразильське та Гвіанське плоскогір’я. Сприятливі умови для сільськогосподарського освоєння. Розмаїття типів клімату.

2. Природні ресурси

Багаті та різноманітні мінеральні ресурси: руди чорних та кольорових металів (рудний пояс Кордильєр — Анд, Карибський басейн), нафта та природний газ (узбережжя й шельф Мексиканської затоки, затока Маракайбо), кам’яне вугілля (Аппалацький у США та Західний у Канаді); фосфорити (Флорида, США), алмази (Бразилія), смарагди (Колумбія), селітри (Чилі), графіт (Мексика).

Водні ресурси світового значення: річки Амазонка, Парана, Оріноко, Міссісіпі з Міссурі, Маккензі, Святого Лаврентія, Юкон, Колумбія, Колорадо тощо. Найбільша внутрішня водна система світу — Великі озера: Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері та Онтаріо.

Багаті лісові ресурси: ліси Північної Америки та Амазонії. Сприятливі агрокліматичні ресурси, особливо виділяють північноамериканські прерії (США) та південноамериканська пампа (Аргентина).

Рекреаційні ресурси: 170 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Найбільше їх у Мексиці (29), США (24), Канаді (18) та Бразилії (17).

3. Населення

Близько 1 млрд осіб. Найбільш багатонаселені країни — США (328 млн), Бразилія (213 млн), Мексика (131 млн). Етнічні групи: корінне населення (індіанці, ескімоси), нащадки європейських завойовників та переселенців, вихідці з Європи та Азії, афроамериканці. У Північній Америці, Аргентині, Уругваї, Чилі більшість становлять представники європеоїдної раси. У країнах в інших країнах переважають представники мішаних рас — метиси, мулати, самбо. Мови: англійська, французька, іспанська, португальська. Релігії: католицизм, протестантизм, серед індіанського населення — традиційні культи.

Демографічні процеси. В США, Канаді низький природний приріст (2-4 %), міграційний приріст, старіння населення, висока тривалість життя. Середній природний приріст в інших субрегіонах 13 %.

Розселення нерівномірне, найбільш висока густота в Центральній Америці та країнах Карибського басейну. У Північній Америці рівень урбанізації понад 80 % (США, Канада), в інших субрегіонах — від 60 % до 80 %. Найвища частка міських жителів в Аргентині (понад 90 %), найнижча (менше 20 %) — в окремих острівних країнах Карибського басейну. Хибна урбанізація. Найбільші міські агломерації: Нью-Йорк (21,4 млн), Сан-Паулу (20,9 млн), Мехіко (20, 4 млн), Лос-Анджелес (15,5 млн), Буенос-Айрес (15,3 млн), Ріо-де-Жанейро (11,3 млн).

Мегалополіси: Приатлантичний (від Бостона до Вашингтона — Босваш), Приозерний (від Чикаго до Піттсбурга — Чипітс) у районі Великих озер, Каліфорнійський (від Сан-Франциско до Сан-Дієго — Сан-Сан) на західному узбережжі США.

Потужний працересурсний потенціал. Трудові ресурси США та Канади  відрізняються високим рівнем кваліфікації та освіченості.

 Додатковий матеріал: 

• Північна Америка – найбільш північний субрегіон Америки.

•  Вона лежить у субтропічному, помірному і субарктичному кліматичних поясах.

• На заході простягаються Кордильєри, молоді високі гори. Вони розширюються, формуючи пасма Скелястих гір і Сьєра-Неваду. 

• Між пасмами гір розташовані Великий Басейн і пустеля Долина Смерті. 

• На сході Північної Америки височіють старі гори Аппалачі. 

• Прибережні низовини,що тягнуться вздовж Атлантичного океану, та неозорі Великі рівнини у внутрішній частині, добре освоєно.

• На Північну Америку припадає 17 % площ розораних сільськогосподарських земель світу, великі площі пасовищ.

• 30% площі лісів світу

• Річки мають потужний гідропотенціал.

• Найбільші річки Міссісіпі з притокою Міссурі, Маккензі, Юкон, Ріо-Гранде

• За багатством мінеральних ресурсів Північна Америка поступається тільки Азії. 

  Розвідано поклади вугілля, що становлять 30 % світових запасів, нафти й природного газу – по 25 % від світових (за видобутком природного газу США посідають перше місце в світі, вугілля – друге, нафти – третє) Канада за видобутком усіх видів палива входить до першої десятки. Є великі поклади залізних руд, руд кольорових металів, срібла, золота (США і Канада входять до першої п’ятірки), урану.

• Центральна Америка – це перешийок південної частини Північної Америки, що звужується на південь, який омивають води Карибського моря, Мексиканської затоки і Тихого океану.

• Субрегіон лежить у тропічних широтах, де формується спекотний тропічний клімат.

• Гірські хребти Кордильєрів простягаються з Північної Америки в Центральну.

•  У міжгірних родючих долинах, на прибережних рівнинах та Мексиканському нагір’ї люди з прадавніх часів жили землеробством і скотарством.

• За покладами мінеральних ресурсів з-поміж невеликих за площею країн вирізняється Мексика, яка володіє багатими покладами нафти і природного газу, а за видобутком мідних, свинцево-цинкових руд, золота, срібла, сірки вона входить до першої десятки країн світу.

• Карибський басейн – це острови, острівці й рифи (більш як 700) в Атлантичному океані між Північною та Південною Америкою, зосереджені в акваторії Карибського моря. 

• Багато островів мають вулканічне походження, а деякі утворено кораловими рифами (Багамські).

• Теплий тропічний клімат (температури повітря і води в морі цілорічно становлять +20 … +30 °C)

• На островах поширені тропічні ліси, а там, де сухіше, – савани. 

• Численні бухти островів є зручними гаванями. 

• Через Карибське море до Панамського каналу пролягають важливі морські транспортні магістралі.

• Острови бідні на мінеральні ресурси, виняток становлять багаті поклади бокситів на Ямайці, нікелю – на Кубі, золота – в Домініканській Республіці. 

• Нафту й природний газ має Куба.

• У Південній Америці так само, як і в Північній та Центральній, на заході здіймається гігантська стіна високих гір – Андів, що тягнуться від Панамського перешийка, розширюючись у центральній частині у вигляді високогірних плато і далі знову звужуючись до мису Горн.

• Південна Америка простягається від тропічного на півночі до помірного поясів на півдні і має дуже різноманітні агрокліматичні умови.

• Тихоокеанське узбережжя і прилеглі хребти Анд – зона сейсмічної активності, тому країни, розташовані там, потерпають від землетрусів і виверження вулканів.

• На схід від Андів лежать величезні рівнини – Амазонська й Ла-Платська низовини та Бразильське й Гвіанське плоскогір’я.

• Тече найдовша та найбільш багатоводна річка світу – Амазонка

• Розташований найбільший у світі водоспад Ігуасу і найвищий водоспад Анхель (висота 979 м, Венесуела)

• Серед потужних ГЕС – один з найбільших у світі енергокомплексів Ітайпу (на кордоні Бразилії та Парагваю).

• Важливим ресурсом Південної Америки є ліси – 30 % лісових ресурсів світу, в яких зростають цінні породи дерев (червоне дерево махаоні, бальса, гевея, дерево какао, хінне та ін.)

• Основними мінеральними ресурсами Південної Америки є рудні – золото, срібло (1/3 світових запасів), мідні (2/5), залізні й олов’яні (по ¼), свинцево-цинкові (1/6 світових запасів) руди.

Завдання. Зіставте політичну й фізичну карту Америки в атласі та визначте найбільш забезпечені країни регіону певними видами природних ресурсів. Результати занесіть до таблицю.

Ресурси	Мінеральні			Водні	Лісові	Агро-кліматичні
	Паливні	Рудні	Нерудні
Країни

Домашнє завдання: вивчити параграф 31, 32, 33  с.166 - 182, відповісти на запитання

• Які народи є корінними мешканцями Америки.

• Що за явище — «відплив мізків».

• Як відбувалося заселення континенту європейцями?

Урок № 37. Основні  промислові райони регіну. Вторинний  та третинний  сектор  економіки.   23.04.2021

1.Основні промислові райони регіону

Найбільші промислові райони обробної промисловості сформувалися в США:

1. Приатлантичний — наукоємне машинобудування, нафтохімічна, хіміко-фармацевтична, паперова, поліграфічна, легка промисловість.

2. Приозерний — чорна металургія, важке машинобудування, хімічна, нафтопереробна, харчова промисловість.

3. Примексиканський — нафтопереробка, нафтохімія.

2.Вторинний  та третинний  сектор  економіки.

Електроенергетика — 30 % світового виробництва, з них 23 % — США, Канада, Бразилія. Переважають ТЕС (нафтопродукти, природний газ, вугілля), в Канаді та Бразилії значна роль ГЕС. АЕС працюють у США, Канаді, Мексиці, Бразилії, Аргентині.

Чорна металургія — США, Канада, Бразилія, Мексика, Аргентина, Венесуела.

Кольорова металургія: мідь (Чилі, Перу, Мексика, США, Канада), свинець, цинк (США, Канада, Перу, Мексика), олово (Болівія), срібло (Мексика, Канада), алюміній (США, Канада, Бразилія, Аргентина, Суринам), глинозем (Ямайка, Гаяна, Домініканська Республіка).

Машинобудування. У США та Канаді — наукоємне, високотехнологічне: виробництво авіакосмічної та військової техніки, автомобілів, електроніки, комп’ютерів, офісного обладнання.

У нових індустріальних країнах: автомобілебудування, верстатобудування, літакобудування, суднобудування, сільськогосподарське машинобудування, електроніка та електротехніка (переважно філії американських, німецьких, японських, італійських компаній

Хімічна: США, Канада, Бразилія, Мексика, Аргентина, Чилі, Перу, Венесуела, Колумбія, Куба; нафтохімія, синтез мінеральних добрив, парфумерна та фармацевтична промисловість.

Лісова: Бразилія, Чилі, Аргентина, Колумбія — первинна обробка сировини; Канада — целюлозо-паперове виробництво.

Легка та харчова — в усіх країнах регіону.

     У нових індустріальних країнах найбільші райони обробної промисловості тяжіють до столиць та великих економічних центрів: Сан-Паулу, Мехіко, Ріо-де-Жанейро, Буенос-Айрес; електротехніка, нафтопереробка й нафтохімія, металообробна, автомобілебудування, електрометалургія, харчова, текстильна, швейна, взуттєва.

Завдання. За картами атласу та текстом параграфа дослідіть розміщення провідних секторів обробної промисловості в Америки.

Результати занесіть до таблиці.

Промислові сектори	Електроенергетика	Машинобудування	Чорна металургія	Кольрова металургія	Хімічна
Країни

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підручник, опрацювати § 33 с.177-182 .

2. Дослідження (випереджальне завдання окремим учням). Підготувати повідомлення за темами:

1) Панамериканське шосе — дорога через три Америки.

2) Туризм як чинник розвитку країн-островів Карибського моря.

Матеріали до уроку №36 з географії 2 гр. 19.04.2021

Географія, 10 клас

Тема уроку: Особливості економіки країн Америки. Первинний сектор економіки.

Переглянути презентацію

Презентація на тему "Америка: первинний сектор економіки"

Домашнє завдання:

прочитати параграф 32, 33с.172-177,

дати відповіді в кінці параграфів

Матеріали до уроку № 35 з географії 2 гр. 16.04.2021

Географія,  10 клас

Тема уроку: Америка: природні умови і ресурси, населення.

1. Природні умови

Поєднання гірських та рівнинних територій: Кордильєри — Анди (18 тис. км), Аппалачі, Великі та Центральні рівнини, Амазонська та Ла-Платська низовини, Бразильське та Гвіанське плоскогір’я. Сприятливі умови для сільськогосподарського освоєння. Розмаїття типів клімату.

2. Природні ресурси

Багаті та різноманітні мінеральні ресурси: руди чорних та кольорових металів (рудний пояс Кордильєр — Анд, Карибський басейн), нафта та природний газ (узбережжя й шельф Мексиканської затоки, затока Маракайбо), кам’яне вугілля (Аппалацький у США та Західний у Канаді); фосфорити (Флорида, США), алмази (Бразилія), смарагди (Колумбія), селітри (Чилі), графіт (Мексика).

Водні ресурси світового значення: річки Амазонка, Парана, Оріноко, Міссісіпі з Міссурі, Маккензі, Святого Лаврентія, Юкон, Колумбія, Колорадо тощо. Найбільша внутрішня водна система світу — Великі озера: Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері та Онтаріо.

Багаті лісові ресурси: ліси Північної Америки та Амазонії. Сприятливі агрокліматичні ресурси, особливо виділяють північноамериканські прерії (США) та південноамериканська пампа (Аргентина).

Рекреаційні ресурси: 170 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Найбільше їх у Мексиці (29), США (24), Канаді (18) та Бразилії (17).

3. Населення

Близько 1 млрд осіб. Найбільш багатонаселені країни — США (328 млн), Бразилія (213 млн), Мексика (131 млн). Етнічні групи: корінне населення (індіанці, ескімоси), нащадки європейських завойовників та переселенців, вихідці з Європи та Азії, афроамериканці. У Північній Америці, Аргентині, Уругваї, Чилі більшість становлять представники європеоїдної раси. У країнах в інших країнах переважають представники мішаних рас — метиси, мулати, самбо. Мови: англійська, французька, іспанська, португальська. Релігії: католицизм, протестантизм, серед індіанського населення — традиційні культи.

Демографічні процеси. В США, Канаді низький природний приріст (2-4 %), міграційний приріст, старіння населення, висока тривалість життя. Середній природний приріст в інших субрегіонах 13 %.

Розселення нерівномірне, найбільш висока густота в Центральній Америці та країнах Карибського басейну. У Північній Америці рівень урбанізації понад 80 % (США, Канада), в інших субрегіонах — від 60 % до 80 %. Найвища частка міських жителів в Аргентині (понад 90 %), найнижча (менше 20 %) — в окремих острівних країнах Карибського басейну. Хибна урбанізація. Найбільші міські агломерації: Нью-Йорк (21,4 млн), Сан-Паулу (20,9 млн), Мехіко (20, 4 млн), Лос-Анджелес (15,5 млн), Буенос-Айрес (15,3 млн), Ріо-де-Жанейро (11,3 млн).

Мегалополіси: Приатлантичний (від Бостона до Вашингтона — Босваш), Приозерний (від Чикаго до Піттсбурга — Чипітс) у районі Великих озер, Каліфорнійський (від Сан-Франциско до Сан-Дієго — Сан-Сан) на західному узбережжі США.

Потужний працересурсний потенціал. Трудові ресурси США та Канади  відрізняються високим рівнем кваліфікації та освіченості.

 Додатковий матеріал: 

• Північна Америка – найбільш північний субрегіон Америки.

•  Вона лежить у субтропічному, помірному і субарктичному кліматичних поясах.

• На заході простягаються Кордильєри, молоді високі гори. Вони розширюються, формуючи пасма Скелястих гір і Сьєра-Неваду. 

• Між пасмами гір розташовані Великий Басейн і пустеля Долина Смерті. 

• На сході Північної Америки височіють старі гори Аппалачі. 

• Прибережні низовини,що тягнуться вздовж Атлантичного океану, та неозорі Великі рівнини у внутрішній частині, добре освоєно.

• На Північну Америку припадає 17 % площ розораних сільськогосподарських земель світу, великі площі пасовищ.

• 30% площі лісів світу

• Річки мають потужний гідропотенціал.

• Найбільші річки Міссісіпі з притокою Міссурі, Маккензі, Юкон, Ріо-Гранде

• За багатством мінеральних ресурсів Північна Америка поступається тільки Азії. 

  Розвідано поклади вугілля, що становлять 30 % світових запасів, нафти й природного газу – по 25 % від світових (за видобутком природного газу США посідають перше місце в світі, вугілля – друге, нафти – третє)

   Канада за видобутком усіх видів палива входить до першої десятки. 

  Є великі поклади залізних руд, руд кольорових металів, срібла, золота (США і Канада входять до першої п’ятірки), урану.

• Центральна Америка – це перешийок південної частини Північної Америки, що звужується на південь, який омивають води Карибського моря, Мексиканської затоки і Тихого океану.

• Субрегіон лежить у тропічних широтах, де формується спекотний тропічний клімат.

• Гірські хребти Кордильєрів простягаються з Північної Америки в Центральну.

•  У міжгірних родючих долинах, на прибережних рівнинах та Мексиканському нагір’ї люди з прадавніх часів жили землеробством і скотарством.

• За покладами мінеральних ресурсів з-поміж невеликих за площею країн вирізняється Мексика, яка володіє багатими покладами нафти і природного газу, а за видобутком мідних, свинцево-цинкових руд, золота, срібла, сірки вона входить до першої десятки країн світу.

• Карибський басейн – це острови, острівці й рифи (більш як 700) в Атлантичному океані між Північною та Південною Америкою, зосереджені в акваторії Карибського моря. 

• Багато островів мають вулканічне походження, а деякі утворено кораловими рифами (Багамські).

• Теплий тропічний клімат (температури повітря і води в морі цілорічно становлять +20 … +30 °C)

• На островах поширені тропічні ліси, а там, де сухіше, – савани. 

• Численні бухти островів є зручними гаванями. 

• Через Карибське море до Панамського каналу пролягають важливі морські транспортні магістралі.

• Острови бідні на мінеральні ресурси, виняток становлять багаті поклади бокситів на Ямайці, нікелю – на Кубі, золота – в Домініканській Республіці. 

• Нафту й природний газ має Куба.

• У Південній Америці так само, як і в Північній та Центральній, на заході здіймається гігантська стіна високих гір – Андів, що тягнуться від Панамського перешийка, розширюючись у центральній частині у вигляді високогірних плато і далі знову звужуючись до мису Горн.

• Південна Америка простягається від тропічного на півночі до помірного поясів на півдні і має дуже різноманітні агрокліматичні умови.

• Тихоокеанське узбережжя і прилеглі хребти Анд – зона сейсмічної активності, тому країни, розташовані там, потерпають від землетрусів і виверження вулканів.

• На схід від Андів лежать величезні рівнини – Амазонська й Ла-Платська низовини та Бразильське й Гвіанське плоскогір’я.

• Тече найдовша та найбільш багатоводна річка світу – Амазонка

• Розташований найбільший у світі водоспад Ігуасу і найвищий водоспад Анхель (висота 979 м, Венесуела)

• Серед потужних ГЕС – один з найбільших у світі енергокомплексів Ітайпу (на кордоні Бразилії та Парагваю).

• Важливим ресурсом Південної Америки є ліси – 30 % лісових ресурсів світу, в яких зростають цінні породи дерев (червоне дерево махаоні, бальса, гевея, дерево какао, хінне та ін.)

• Основними мінеральними ресурсами Південної Америки є рудні – золото, срібло (1/3 світових запасів), мідні (2/5), залізні й олов’яні (по ¼), свинцево-цинкові (1/6 світових запасів) руди.

Завдання. Зіставте політичну й фізичну карту Америки в атласі та визначте найбільш забезпечені країни регіону певними видами природних ресурсів. Результати занесіть до таблицю.

Ресурси	Мінеральні			Водні	Лісові	Агро-кліматичні
	Паливні	Рудні	Нерудні
Країни

Домашнє завдання: вивчити параграф 31 с.155-172, відповісти на запитання

• Які народи є корінними мешканцями Америки.

• Що за явище — «відплив мізків».

• Як відбувалося заселення континенту європейцями?

Матеріали до уроку № 34 з  географії 2 гр. 12.04.2021

Географія, 10 клас

Тема уроку: Практична робота 5

Практична робота №5

Складання картосхеми типології країн Америки за рівнем їх економічного розвитку

Мета: формувати вміння роботи з картами та навички побудови діаграм,

самостійно знаходити причинно-наслідкові зв’язки (робити висновки). 

Виховувати самостійність, наполегливість.

Допоміжний матеріал

Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю

населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем

розвитку.

При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер

соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.

За цими ознаками можна виділити чотири типи країн світу:

Економічно розвинуті країни.

Постсоціалістичні країни перехідної економіки.

Країни централізовано керованої економіки.

Країни, що розвиваються, нові індустріальні країни – експортери нафти, малі острівні

країни, країни середніх можливостей, найменш розвинуті країни.

Завдання 1. Познач на контурній карті Північної Америки та Південної Америки

країни та визнач, до якого типу за рівнем економічного розвитку вони належать:

Умовний знак  тип країн

Економічно розвинуті країни

Постсоціалістичні країни перехідної економіки

Країни централізовано керованої економіки

Нові індустріальні країни

Країни – експортери нафти

Малі острівні країни

Країни середніх можливостей

Найменш розвинуті країни

Завдання 2. Вкажи основні промислові агломерації на території Північної Америки

та Південної Америки та познач їх на карті.

Завдання 3. Дай характеристику розвитку економіки однієї з країн регіону (на вибір)

Висновок (вкажи основні причини значної відмінності розвитку між країнами

Латинської Америки та Англо-Америки)

Складання картосхеми типології країн Америки за рівнем їх економічного розвитку.

 Держави Америки за рівнем економічного розвитку

Розвинуті країни	Країни перехідної економіки	Країни, що розвиваються
Країни «Великої сімки»	Країни планової економіки	Нові індустріальні країни	«Багаті острови»	Нафтодобувні країни	Країни середніх можливостей	Найменш розвинуті країни

Виконану роботу прислати на вайбер 0955121976,

або електонну пошту: osmuxa55@ukr.net

 

        

Матеріали до уроку № 33 з  географії  2 гр. 09.04.2021

Географія, 10 клас

Тема уроку: Америка: загальна характеристика регіону.  Особливості ЕГП. Склад регіону. Сучасна політична карта. Форми державного правління і територіального устрою країн,типи країн за рівнем економічного розвитку. Міжнародні організації НАФТА, Меркосур, НАТО.

1. Особливості ЕГП. Склад регіону

Протяжність з півночі на південь перевищує 16,5 тис. км; площа — 42,5 млн км²   (майже третина суходолу).

Субрегіони:

1) Північна Америка (або Англо-Америка) — переважно англомовні США, Канада, Гренландія (острівне володіння Данії), острови в Атлантичному океані — Бермудські, Сен-П’єр та Мікелон.

2) Центральна Америка — Мексика та невеликі держави на Панамському перешийку — Беліз, Гватемала, Нікарагуа, Сальвадор, Гондурас, Коста-Рика й Панама.

3) Південна Америка охоплює Аргентину, Болівію, Бразилію, Венесуелу, Гаяну, Еквадор, Колумбію, Парагвай, Перу, Суринам, Уругвай, Чилі.

4) Карибський басейн — Багамські острови, країни, що розташовані на Великих та Малих Антильських островах, зокрема Куба, Ямайка, Гаїті, Домініканська республіка, Антигуа і Барбуда, Барбадос та ін.

2. ЕГП вигідне: вихід до трьох океанів, віддаленість від війн та конфліктів в Європі та Азії, Панамський канал.

 Політична карта

Колоніальне минуле. Нині 35 держав, 23 залежні території (володіння Великої Британії, Нідерландів, Данії, Франції, США).

Більшість держав — унітарні республіки; федерації: Аргентина, Бразилія, Венесуела, Канада, Мексика, США, Сент-Кітс і Невіс. Канада та деякі невеликі острівні держави входять до складу Британської Співдружності.

Держави Америки за рівнем економічного розвитку:

США, Канада — високорозвинені держави, члени «Великої Сімки». Інші країни належать до групи держав, що розвиваються. Підтипи:

1) нові індустріальні країни (НІК) — Бразилія, Мексика та Аргентина (так звана «велика трійка»), а також наближуються Венесуела, Колумбія, Чилі;

2) «багаті острови» — острівні країни Карибського басейну (Багамські Острови, Барбадос);

3) країни середніх можливостей, які мають значний потенціал для економічного зростання (зокрема Парагвай, Болівія, країни Центральної Америки);

4) найменш розвинені країни — Гаїті.

США та Канада — члени НАТО. Північноамериканська угода про вільну торгівлю — НАФТА (від англ. North American Free Trade Agreement): входять США, Канада, Мексика. Створена 1949 р. Штаб-квартира у Вашингтоні. Цілі: ліквідація митних бар’єрів у торгівлі, сприяння американсько-канадським капіталовкладенням у Мексиці.

Південний спільний ринок — МЕРКОСУР (від ісп. Mercado Comun delSur): Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай, Венесуела, а також п’ять асоційованих членів (Чилі, Болівія, Перу, Колумбія, Еквадор) та країна-спостерігач (Мексика). Створена 1991 р.

Цілі: скорочення або повна ліквідація митних зборів, узгодження діяльності в промисловості, сільському господарстві й транспорті, співробітництва у валютно-фінансовій та науково-технічній сфері. Штаб-квартира в Монтевідео (Ургувай).

Організація Американських держав (ОАД) — найбільше політичне об’єднання в Америці, охоплює маже всі країни регіону. Створена в 1948 р. Цілі: збереження миру в регіоні, перешкоджання діям міжнародної мафії та тероризму.

 

4. Ознайомтеся за допомогою підручника та інтернет-ресурсів із міжнародними організаціями НАФТА, МЕРКОСУР, Організація Американських держав (ОАД). Заповніть таблицю.

Назва організації	Штаб-квартира	Країни, які входять	Мета створення
НАФТА (Північноамериканська угода про вільну торгівлю)
МЕРКОСУР (Південний спільний ринок)
ОАД (Організація Американських держав)

5. Домашнє завдання:

1. Опрацюйте параграф 30 підручника, с.163-165

2.  Дайте усні відповіді на питання в кінці параграфа підручника .

Шановні першокурсники групи №2 продовжуємо  вивчення  теми 5 "Океанія. Америка". 

До вашої уваги матеріали до уроку.

Урок географії № 32, група № 2.      05.04.2021

Тема: Мікронезія, Меланезія, Полінезія

            Островні країни Океанії

Цілі уроку:

·         освітня: формувати в учнів знання про країни, що входять до складу Мікронезії, Меланезії, Полінезії, особливості економічного розвитку

·         розвивальна: вдосконалювати вміння визначати особливості ЕГП країн Океанії, пояснювати особливості міжнародної спеціалізації країн

·         виховна: виховувати самостійність, уважність, відповідальність.

Базові поняття: держава, залежна територія, країни, що розвиваються, переселенська країна, ВВП, промисловість, сфера послуг, сільське господарство, транспорт, зовнішньоекономічні зв´язки.

Обладнання: підручник, атлас

Тип уроку: засвоєння нових знань

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні компетентності у природничих науках і технологіях, уміння вчитися впродовж життя

Матеріали до уроку

1.Передивіться  відеоурок 10 клас. Географія. Океанія: Мікронезія, Меланезія, Полінезія (Тиж.2:ВТ) - YouTube

youtube.com

Океанія: Мікронезія, Меланезія, Полінезія. Географія 10 клас

 

 2.     Океанія – найбільше у світі скупчення островів й архіпелагів, що розташовані у центральній та південно-західній частинах Тихого океану. Без Нової Гвінеї та Нової Зеландії Океанія складається із 7000 островів, що охоплює площу у 1,2 млн. км².

Склад регіону

Традиційно Океанію поділяють на 3 історико – етнографічні області з урахуванням їх природних особливостей:

1.      Меланезія (з давньогрецької «Чорноострів´я»)

2.      Полінезія (з давньогрецької Багатоострів´я)

3.      Мікронезія (з давньогрецької «Дрібноострів´я»)

Розташування островів Океанії має свої особливості в різних районах Тихого океану. Так, на південному заході, у районах, розміщених ближче до Австралії та Індійського океану, острови більші за розмірами, гористіші, їх скупчення розташовані ближче одне до одного; на сході острови менші за площею, відстані між ними та їх групами зростають. Поряд із високими гористими островами трапляються низовинні, ледве піднесені над океаном коралові атоли.

Характеристика регіону

Мікронезія

ЕГП. Регіон розташований у північно-західній частині Океанії. Острови мають переважно коралове, рідше вулканічне походження.

До складу Мікронезії входять: Каролінські, Маріанські, Маршалові острови, острови Гілберта.

Площа – 2,6 тис. км², в Океанії простягаються приблизно на 14 млн км².

Природні умови

Маріанські та Каролінські острови є вершинами підводних вулканів, складених лавами та іншими продуктами вивержень.

Кліматичні умови Океанії пов´язані передусім з її місцезнаходженням у тропічному поясі. Тільки Нова Зеландія розташована в субтропічних та помірних широтах. На клімат Океанії значно впливають пасати та пануючі у Південній півкулі (південніше 40° пд.ш.) протягом усього року вітри західних напрямків. Повітря прогрівається до +26…+27°С. пасати і західні вітри приносять рясні опади (не нижче 1000 мм, а у західній частині – 2000 мм). Частими бувають зливи.

                                                         Полінезія

ЕГП. Регіон простягнувся від крайнього південного заходу до східних околиць Океанії. Сюди належать: Нова Зеландія, острови Кука, Тонга, Товариства, Самоа, Туамоту, Тувалу, Маркізькі острови, Токелау, Гавайські Острови, острів Пасхи.

Площа – (без Нової Зеландії) – 26 тис км², з яких на Гавайські острови припадає 17 тис км². Площа Нової Зеландії 265 тис км².

Природні умови

Рельєф Нова Зеландії переважно гірський і високогірний, дуже розчленований. Новозеландська гора Джая (5029 м) є найвищою в Океанії. Окраїнами островів простягаються низовинні рівнини

Кліматичні умови Океанії пов´язані передусім з її місцезнаходженням у тропічному поясі. Тільки Нова Зеландія розташована в субтропічних та помірних широтах. На клімат Океанії значно впливають пасати та пануючі у Південній півкулі (південніше 40° пд.ш.) протягом усього року вітри західних напрямків. Повітря прогрівається до +26…+27°С. пасати і західні вітри приносять рясні опади (не нижче 1000 мм, а у західній частині – 2000 мм). Частими бувають зливи.

                                                     Меланезія

ЕГП. Регіон займає західну частину Океанії. Її утворюють: Папуа - Нова Гвінея, острови Санта-Крус, архіпелаг Бісмарка, Нові Гебриди, архіпелаг Луізіада, Нова Каледонія, Соломонові острови, острови Фіджі.

Площа – 969 тис км², з яких 6/7 припадає на Нову Гвінею.

Природні умови

Рельєф Нова Гвінея та інших островів Меланезії переважно гірський і високогірний, дуже розчленований. Окраїнами островів Гової Гвінеї простягаються низовинні рівнини.

Кліматичні умови Океанії пов´язані передусім з її місцезнаходженням у тропічному поясі. Тільки Нова Зеландія розташована в субтропічних та помірних широтах. На клімат Океанії значно впливають пасати та пануючі у Південній півкулі (південніше 40° пд.ш.) протягом усього року вітри західних напрямків. Повітря прогрівається до +26…+27°С. пасати і західні вітри приносять рясні опади (не нижче 1000 мм, а у західній частині – 2000 мм). Частими бувають зливи.

 

Природні ресурси (загальна характеристика)

Країни Океанії багаті на природні ресурси, але їх численні корисні копалини ще недостатньо розвідані. У Новій Гвінеї на шельфі виявлено родовища нафти, на самому острові – мідь, залізна руда, марганець, платина, срібло. Нова Каледонія багата на нікель (одне із найкрупніших у світі). На Фіджі є срібло. Нова Зеландія має у свої надрах кам´яне вугілля, срібло та золото. На численних біогенних островах значні запаси фосфатної сировини, найбільші з них – на острові Науру.

Головне багатство Океанії – агрокліматичні ресурси, сприятливі для цілорічного землеробства. Крім того, її багатством є тропічний ліс. Особливо цінується порода дерева «агатис» на Соломонових Островах, у Новій Каледонії. Середня лісистість регіону становить – 49%.

Населення

Загальна чисельність населення – 18 млн. осіб, з них 11 млн проживає в Папуа-Новій Гвінеї та Новій Зеландії. Для всіх країн регіону, крім Нової Зеландії, характерним є високий показник природного приросту населення – 15-20‰, середня тривалість життя – 65-70 років. За демографічними показниками Нова Зеландія має схожість із Австралією.

Більшість аборигенного населення Океанії належить до австралоїдної раси. Внаслідок змішання океанців з європейцями утворився численний прошарок населення -  метисів. Найбільше метисового населення на Маріанських островах, Гаваях та Таїті.

Майже в усіх країнах Океанії – християни (протестанти, католики).

У більшості країн Океанії міського населення небагато. Виняток становлять тільки Нова Зеландія (85%), Гавайські (80%) та Маршалові Острови (70%).

Господарство

Острівні країни Океанії, крім Нової Зеландії, належать до групи найменш економічно розвинутих у світі. Це пов´язано з тим, що ще на початку 70-х років ХХ ст. Океанія була майже повністю колоніальним регіоном. Її економічний розвиток стримувався і географічною віддаленістю островів від материків та між собою.

Основою господарства є сільське господарство, рибальство, лісозаготівля та лісовий промисел, туризм. На фоні інших острівних країн Нова Зеландія виділяється розвиненою економікою, яка по структурі господарства схожа на Австралійську.

Зовнішні економічні зв´язки

Експорт: продукція с/г та харчової промисловості, окремі країни (Нова Гвінея, Нова Зеландія, Науру, Нова Каледонія) експортують мінеральну сировину.

Імпорт: машини та обладнання, паливо, хімікати, споживчі товари, медикаменти.

5.                       Підсумок: Важливим фактором економічного розвитку країн Океанії є іноземні інвестиції. Найактивнішими інвесторами є компанії Австралії, Японії, США, Франції.

На окремих територіях регіону достатньо розвинута експортноорієнтована видобувна промисловість: у Науру – видобуток фосфоритів, у Новій Каледонії – нікелю, папуа-Новій Гвінеї – золота.

      3. Домашнє завдання

Опрацювати текст параграфа29 с.157 - 162

Зробити кросворд «Країни Океанії»

Урок № 31. "Австралія", 02.04.2021

План

1.Господарство.

1. Подивіться відеоурок.

Австралія: виробництво, господарство ... - Uroky.com.ua

ма: АВСТРАЛІЯ. ГОСПОДАРСТВО.

 1. Особливості сучасного економічного розвитку країни

За специфікою економічного розвитку Австралію відносять до розвинених пере селенських країн. Відмінною ознакою таких країн є особливе місце добувної промисловості в їхній економіці. Саме цей сектор промисловості визначає роль Австра лії в міжнародному географічному поділі праці й забезпечує основну частку її національного доходу.

Загальний ВВП (за ПКС) — 1,2 трлн $ (2017) — 19-те місце в світі, ВВП на душу населення — 49,9 тис. $ — 26 місце.

Структура ВВП: сільське господарство — 3,6 %, промисловість — 26,1 %, сфера послуг — 70,3 %.

Основні чинники, що сприяли прискореному розвитку економіки Австралії:

1) наявність значних мінеральних і земельних ресурсів;

2) державна політика, спрямована на приплив іноземного капіталу та кваліфікованих мігрантів;

3) розташування країни поза межами військових конфліктів.

 2. Домінуючі складники третинного сектора

Найбільше значення для економіки країни мають банківсько-фінансові, освітні, інформаційно-технологічні послуги, туризм. Головні фінансові, освітні, культурні центри — Сідней, Мельбурн.

Розгалужена мережа комерційних банків, кредитних спілок, страхових та інвестиційних компаній; 53 комерційні банки (зокрема Bank of America, Bank of China, HSBC Bank, Barclays Bank, JP Morgan Chase тощо). У ВНЗ Австралії здобувають середню та вищу освіту понад 500 тис. іноземців зі 120 країн світу.

ІТ-послуги забезпечують близько 10 % ВВП. Провідні ІТ-компанії: IBM Australia, EDS, СSC, MYOB. Туризм — близько 4 % ВВП, щорічно Австралію відвідують понад 9 млн туристів. Високорозвинена транспортна система. Найбільші порти — Мельбурн, Сідней, Брісбен, Перт, Аделаїда.

 3. Промисловість

Добувна промисловість — експортне значення. Входить у десятку світових лідерів за видобутком вугілля, залізної руди, бокситів, урану, золота, алмазів, рідкісних металів.

Електроенергетика: ТЕС — 72, 9 % (вугілля, природний газ), ГЕС — 10,9 %, від альтернативних джерел — 16,2 %. Чорна та кольорова металургія (Ньюкасл, Порт-Кемпбл, Уайалла, Куїнанна).

Машинобудування: автомобілі, літаки, побутова техніка, промислові роботи, верстати, обладнання для електростанцій, гірничодобувної та харчової промисловості.

Хімічна: виробництво фосфатних та азотних добрив, пластмас, синтетичних смол, каучуку. Високий рівень розвитку легкої та харчової промисловості.

 4. Сільське господарство

Повністю забезпечує основні потреби країни, 3/4 продукції — на експорт.

Тваринництво (71 %): вівчарство вовняного та м’ясного напряму (89 млн голів, 2-ге місце в світі після Китаю), скотарство, птахівництво.

Рослинництво: зернові (пшениця, ячмінь, овес, рис, кукурудза), цукрова тростина, бавовник, фрукти, виноград, овочі. Рибальство, аквакультура, вирощування перлів.

 5. Зовнішні економічні зв’язки

Експорт: мінеральна сировина (залізна руда, кольорові метали та сплави, кам’яне вугілля, боксити, глинозем), сільськогосподарська продукція (вовна, баранина, пшениця, яловичина, молочні продукти, цукор-сирець, мед), техніка, транспортне обладнання.

Імпорт: нафта, нафтопродукти, пасажирські й вантажні транспортні засоби, комп’ютери, офісна техніка.

Партнери: Китай, Японія, Південна Корея, Індія, Сінгапур. Зростає товарообіг зі США, частка Великої Британії скорочується.

Австралія посідає провідне місце серед торговельних партнерів України в Океанії. Україна постачає мінеральні добрива, техніку. Україна імпортує з Австралії мінеральну сировину.

 ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підручник, опрацювати § 28. Відповісти на запитання

2. Позначити на контурній карті найбільші міста Австралії та їх промислову спеціалізацію.

3. Дослідження. Розвиток Західної Австралії у контексті зростання глобального попиту на природні ресурси.

 Література: http://geobav.pp.ua