Гр.№14, Громадянська освіта

 Громадянська освіта, група 14

Група №14, громадянська освіта, урок № 21, 10.12.2021

Тема: Якими є сучасні міжнародні відносини? Поняття міжнародних відносин. Особливості міжнародного права. Система безпеки. Міжнародне гуманітарне право.Урядові і неурядові міжнародні організації.

переглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=IRqZBS4_73U

Міжнародні відносини.

Міжнародні відносини — система транскордонних соціальних взаємодій, суб’єктами яких є держави, міжнародні міжурядові та міжнародні неурядові організації, транснаціональні корпорації та, за особливих умов, приватні особи. Наука про міжнародні відносини є комплексною та міждисциплінарною. До сфери міжнародних відносин належать військово-політичні, економічні, екологічні, гуманітарні та інші проблеми світового співтовариства.

Міжнародне право — це система юридичних принципів і норм договірного і звичаєвого характеру, які виникають унаслідок погодження між державою та іншими суб’єктами міжнародного співтовариства і

регулюють відносини з метою мирного співіснування.

Міжнародне гуманітарне право (право війни, право збройних конфліктів) — сукупність міжнародно-правових норм і принципів, які регулюють захист жертв війни, а також обмежують методи і засоби ведення війни.

ОБСЄ — організація з безпеки і співробітництва в Європі, яка постала на базі Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) 1995 року. Це найбільша регіональна організація, яка опікується питаннями безпеки. Вона об’єднує 57 країн в Європі, Північній Америці та Центральній Азії.

Зовнішня політика — це політика, згідно з якою регулюють взаємовідносини між державами і народами на міжнародній арені.

Світова організація торгівлі (СОТ) — це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 161 країна і на частку яких припадає більше 96 % обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі й вирішення спірних питань. Україна стала членом СОТ 2008 року.

ЄС — економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого в Європі.

Рада Європи — міжнародна організація, яка об’єднує європейські держави, які визнають принцип верховенства права і гарантують основні права людини й свободи для своїх громадян.

 Міжнародне право.

Міжнародні організації — об’єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів. Уряди діють від імені своєї держави і представляють її інтереси, поважаючи її суверенітет.

Домашнє завдання: зробити конспект, вивчити терміни і поняття, прочитати §__ с.

Група №14, громадянська освіта, урок № 20, 10.12.2021

Тема: Що загрожує стабільному і безпечному  існуванню сучасного світу?  Міграційні процеси. Види та форми сучасної міграції. Виклики сучасного світу.

перегляньте відео:https://www.youtube.com/watch?v=gW13oce8XRo

Люди завжди мріють про краще життя, прагнуть жити в статку й добробуті. На жаль, не всі країни можуть забезпечити гідне життя своїм громадянам. І тоді вони їдуть в інші, більш багаті країни, а для своєї країни стають емігрантами.

Поняття «емігранти», поряд із поняттям «іммігранти», «міграція», вам уже знайоме. Так, під зовнішньою міграцією розуміють переміщення людей через державні кордони, пов’язане з постійною або тимчасовою зміною місця проживання. Міграція впливає на забезпеченість трудовими ресурсами й склад населення країн світу.

Міграційні процеси. Види та форми сучасної міграції

         Міграція — це процес зміни постійного місця проживання індивідів чи — соціальних груп: переміщення в інший регіон країни або в іншу країну. Міграцією є також переїзд на проживання із села в місто і навпаки.

Міграції класифікують за: причинами (економічні, політичні, релігійні, національні, екологічні тощо); термінами (сезонні, тимчасові, постійні, або незворотні), масовістю (одиничні і масові); дальністю (міжконтинентальні і внутрішньоконтинентальні); напрямами (зовнішні і внутрішні); мотивами (примусові та добровільні); способами організації (організовані та неорганізовані); правовим статусом (легальні і нелегальні).

Залежно від напряму міграції розділяють на зовнішні (перетин кордонів держави) і внутрішні (переміщення всередині державної території). Якщо зовнішня міграція розглядається як виїзд за межі держави, її називають еміграцією, то в’їзд або повернення на колишнє місце проживання — імміграцією. До внутрішніх міграцій належать відтік сільського населення до міст, так звані «маятникові міграції» — поїздки до місць роботи або навчання тощо.

Причини зовнішніх міграцій

Якщо розмістити причини еміграції за ступенем важливості, то на першому місці буде економічна, пов’язана з пошуком роботи, поліпшенням умов життя. Це спричиняє так звану трудову міграцію. Економічні причини обумовили і таке відносно нове міграційне явище, як «відтік інтелекту»: великі заробітні плати в розвинених країнах приваблюють висококваліфікованих фахівців.

Політичні міграції спричинені війнами, революціями, ліквідацією колоній, зміною державних кордонів тощо.

Релігійні міграції, як правило, пов’язані із паломництвом до святинь: Єрусалима, Мекки та ін.

Останнім часом до головних причин міграцій додалася ще одна — екологічна. Люди залишають райони екологічних катастроф, де існує загроза для їх здоров’я і життя (ЧАЕС, Приуралля).

    Значні проблеми в багатьох країнах світу зумовлені нелегальною міграцією, яка є загрозою для міжнародної стабільності й розвитку держав. Протидія нелегальній міграції безпосередньо пов’язана із забезпеченням національної безпеки держави, оскільки нелегальна міграція сприяє створенню організованих злочинних угруповань, діяльність яких спрямована на незаконне ввезення мігрантів включаючи торгівлю людьми, сексуальну експлуатацію жінок і дітей. Для нашої країни проблема нелегальних мігрантів є особливо актуальною, адже внаслідок свого географічного положення вона виступає своєрідним транзитним мостом, що поєднує Азію та Європу.

Поміркуйте і 

Чи бажаєте ви виїхати за кордон на навчання, роботу, на постійне чи тимчасове проживання?

Сформулюйте свої міркування в есе «Чому я бажаю (не бажаю) виїхати за ордон».Д/З:Визначте вид міграцій:

•              переселення африканських рабів до США в ХІХ ст.;

•              освоєння комсомольцями з України і Росії цілинних земель в Казахстані;

•              переселення «середняків» та «куркулів» у віддалені райони СРСР під час колективізації;

•              переселення кримських татар після Другої світової війни у віддалені райони.

Д/З: Чи бажаєте ви виїхати за кордон на навчання, роботу, на постійне чи тимчасове проживання?

Сформулюйте свої міркування в есе «Чому я бажаю (не бажаю) виїхати за кордон».

Група №14, громадянська освіта, урок № 19, 08.12.2021

Тема: Як і чому відбувається процес європейської інтеграції? Витоки вропейської інтеграції.

перегляньте відео:

https://www.youtube.com/watch?v=l6Ia1G_c_k8

Інтеграція (від латин. integrum - ціле, integratio - відновлення) - поєднання, взаємопроникнення. Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків.

Європейська інтеграція - процес політичної, юридичної, економічної (а подекуди соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, зокрема й частково розташованих в Європі. Сьогодні європейська інтеграція досягається переважно завдяки розширенню Європейського Союзу та Ради Європи.

Ідея об’єднання європейських держав започаткована у далекому минулому. Вже від XI століття почали зароджуватися уявлення про Європу як про щось єдине, а у XIV столітті з’являються європейські проекти, плани об’єднання Європи на основі договору, формуються ідейні передумови інтеграції в річищі «європейської ідеї».

Вперше процес європейської інтеграції набув інституційного оформлення на рівні економічної інтеграції в межах однієї галузі. 9 травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Моріс Шуман запропонував так званий план Шумана, який полягав у створенні спільного ринку вугільної й сталеливарної продукції західноєвропейських країн.

У еволюції європейської інтеграції XX століття виокремлюють декілька етапів.

• ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ (1958-1969)

Цілковите скасування митних тарифів у взаємній торгівлі за умови збереження національних митних тарифів у відносинах із третіми країнами.

• МИТНИЙ СОЮЗ (1968-1986)

Розширення сфери узгоджених дій (охорона довкілля, технологічний розвиток, наукові дослідження).

• СПІЛЬНИЙ РИНОК, ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК (1987-1992)

Економічну інтеграцію було доповнено співпрацею у сфері зовнішньої та оборонної політики.

• ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ВАЛЮТНИЙ СОЮЗ (з 1993 р. до сьогодні)

Єдиний внутрішній ринок доповнився введенням єдиної валюти ЄС-євро.

Якими є цілі та цінності ЄС

Маастрихтський договір (англ. Maastricht Treaty), 1992 p. - угода про утворення Європейського Союзу.

Європейський Союз (ЄС, Євросоюз, англ. European Union, EU) - економічний та політичний союз 28 держав, що розташовані здебільшого в Європі. Бере початок від двох утворень шести країн Європейської спільноти з вугілля та сталі, заснованої 1951 року, та Європейської економічної спільноти, утвореної 1958 року. У сучасному вигляді існує на основі Договору про Європейський Союз, підписаного 7 лютого 1992 року в місті Маастрихт (Нідерланди) і чинного від 1 листопада 1993 року.

Європейський Союз - унікальне об’єднання країн Європи, які через створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, а також завдяки реалізації спільної політики й діяльності мають на меті забезпечити безперервне економічне зростання, соціальний розвиток і згуртованість країн-учасниць.

ГОЛОВНІ ЦІЛІ ДІЯЛЬНОСТІ ЄС

• Сприяти миру, підтримувати свободу, безпеку та справедливість.

• Стійкий розвиток.

• Боротися із соціальною ізоляцією та дискримінацією.

• Сприяти науково-технічному прогресу.

• Посилювати економічну, соціальну та територіальну єдність.

• Поважати багате культурне та мовне розмаїття.

Цінності ЄС є загальними для країн-членів у суспільстві, в якому переважає інтеграція, толерантність, справедливість, солідарність і недискримінація. Такі цінності є невіддільною частиною європейського способу життя.

ЦІННОСТІ ЄС:

• Людська гідність

• Свобода

• Демократія

• Рівність

• Верховенство права

• Права людини

Як відбувається розширення ЄС

Членом інтеграційного об’єднання має право стати будь-яка європейська держава, що дотримується демократичних принципів суспільного ладу. Внутрішнє законодавство держави-кандидата має бути приведене у відповідність до норм права ЄС. Крім того, необхідний високий рівень економічного розвитку, що відповідає середнім показникам ЄС. Наприклад, дефіцит бюджету не має перевищувати 3 % ВВП, а державний борг - 60 % ВВП.

Шановні здобувачі освіти,  ми розпочинаємо вивчення Розділу 7

"Україна, Європа, світ". 

Група №14, громадянська освіта, урок № 18, 08.12.2021

Тема: Яким є вплив глобалізаційних процесів на економіку, довкілля, людину? Поняття інтеграції та глобалізації.

Переглянути відео:

https://www.youtube.com/watch?v=_T1RgAx5J-U

перегляньте  презентацію: Презентація "Інтеграція і глобалізація" - На Урокhttps://naurok.com.ua › preze...

1. Поняття інтеграції. Витоки та процес європейської інтеграції

Інтеграція – це добровільне та взаємовигідне об'єднання окремих частин у певну самостійну цілісність

Інтеграція (від лат. integrum - ціле, integratio - відновлення) – поєднання, взаємопроникнення.

Інтеграція – процес взаємозближення й утворення зв'язків.

Міжнародна інтеграція – якісно новий етап розвитку і форма прояву інтернаціоналізації політичного та економічного життя, що передбачає зближення і взаємопристосування, переплетення всіх основних структур національних держав.

Міжнародна інтеграція як найвищий рівень розвитку міжнародних відносин: відносини, процес, відсутність будь-якої форми дискримінації партнерів.

Передумови інтеграції:

1) цивілізаційні;

2) історичні;

3) економічні;

4) військово-політичні;

5) геополітичні.

Темпи інтеграції пов’язані із бажанням країн до участі в цьому процесі. При цьому виникає потреба узгодити інтереси різних груп держав, тому з’явився термін «Європа різних швидкостей» (англ. Multi-speed Europe) – термін, що використовується на позначення ідеї про можливість різних темпів інтеграції для різних країн. Ті держави-члени, що мають бажання й можливості, за згоди всіх інших, можуть швидше просуватися в інтеграційному процесі в певній сфері.

Основними суб’єктами міжнародної інтеграції є держави. Держава – це політична форма організації правління, що характеризується суверенною владою, політичним та публічним характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через систему спеціально створених органів та організацій, за допомогою яких здійснюється політичне, економічне та ідеологічне управління суспільством та керівництво загальносуспільними правами

Основні форми міжнародної інтеграції:

·        зона преференційної торгівлі;

·        зона вільної торгівлі;

·         митний союз;

·        спільний ринок;

·        економічний та політичний союзи.

Історична довідка

Етапи європейської інтеграції ХХ століття:

1947 р. – «План Маршалла» - початок повоєнної відбудови Західної Європи. За рахунок отриманих від США грошей було створено належні умови для економічного розвитку країн, що скористалися цим кредитом.
1948 року була створена Організація європейського економічного співробітництва (ОЄЕС).

1950 р. – створено Європейський платіжний союз (ЄПС), з 1961 р. – Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСП).

1950 р. – створено наднаціональне Європейське об’єднання вугілля та сталі, оскільки цей орган управління не залежав від урядів країн, що входили до його складу (Франція, Німеччина, Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди).

1957 р. – Європейське економічне співтовариство (ЄЕС, «Спільний ринок») поставило за мету розвиток і захист європейських економік від засилля американського капіталу.

1968 року засновано єдиний Митний союз.

1987 року країни-члени ЄЕС прийняли «Єдиний європейський акт», який ліквідував перешкоди в економічній співпраці, скасував відмінності у законодавстві.

1992 року країни ЄЕС підписали Маастрихтську угоду, за якою з 1 січня 1993 року запроваджувався єдиний європейський ринок, а з 1999 р. запроваджувалася єдина європейська валюта - євро, що завершило створення єдиного фінансового простору. 

Рівні розвитку інтеграції:

·       взаємодія на рівні підприємств та організацій - безпосередніх виробників товарів і послуг;

·       взаємодія на рівні держав, які через утвердження відповідних нормативних актів забезпечують сприятливі умови для діяльності підприємств та організацій;

·       взаємодія на рівні політичних партій, громадських формувань, соціальних груп, окремих громадян різних країн;

·       створення міждержавного об'єднання – самостійного суб'єкта міжнародних відносин, що формує власну систему відносин з учасниками та третіми особами.

2. Поняття глобалізації. Вплив глобалізаційних процесів на економіку, культуру, довкілля, людину.

Теоретичний блок

Глобалізація – це процес поетапного перетворення світу в єдиний простір, у якому вільно переміщуються і поширюються капітали, товари, послуги, ідеї, стимулюючи розвиток наддержавних інститутів та створення міжнародного інституційного, правового й культурного інформаційного поля.

ІНДЕКС ГЛОБАЛІЗАЦІЇ враховує три групи показників:

·       показники економічної глобалізації (обсяги зовнішньої торгівлі держави, прямих іноземних інвестицій, заробітну плату, рівень торговельних бар'єрів тощо);

·       показники соціальної глобалізації (мобільність населення, міжнародних поштових відправлень, грошових переказів, кількість користувачів інтернету, телеканалів, періодичних та інших видань тощо);

·       показники політичної глобалізації (членство в міжнародних організаціях, участь країни в місіях Ради Безпеки ООН, кількість іноземних дипломатичних представництв, міжнародних домовленостей тощо).

 Наприкінці ХХ століття процес глобалізації став одним із визначальних чинників світового розвитку.

Причини прискорення процесу глобалізації:

1.     Науково-технічний прогрес, зокрема розвиток Інтернету.

2.     Світова торгівля стала набагато вільнішою внаслідок ліберальних заходів.

3.     Транснаціоналізація (обмін між країнами тими благами, які в одній державі є в достатку, а в іншій – відсутні).

4.     Об'єднання культурних традицій.

Ознаки сучасної глобалізації:

1.     Зростання взаємозалежность національних економік різних держав.

2.     Утворення міжнародних виробничих комплексів, корпорацій, що перетинають міжнародні кордони.

3.     Запровадження єдиних виробничих стандартів.

4.     Інтенсифікація руху товарів, капіталів, робочої сили в міжнародному масштабі.

5.     Зростання технологічної кооперації між різними компаніями.

6.     Розвиток глобальних інформаційних мереж, що пов'язують увесь світ.

7.     Єдність і взаємозалежність фінансових систем різних країн світу.

8.     Створення міжнародних організацій, що опікуються глобальними проблемами.

 

Фактори глобалізації:

1.     Процеси інтернаціоналізації економічного життя (транснаціональні компанії (ТНК), міжнародні банки та інші фінансові структури) Вільне поєднання капіталів, товарів, взаємодія національних економік у господарській діяльності.

2.      Проблеми навколишнього середовища, які вийшли за кордони національних держав (координація зусиль світового співтовариства). Вичерпання ресурсів і екосистеми породило новий феномен «біженців довкілля» і зробило вірогідно можливим зіткнення між державами і народами за джерела питної води, енергетичні та інші ресурси.

3.     Проблеми безпеки. Загроза ядерної війни, міжнародного тероризму і злочинності.

4.      Революція у засобах комунікації Створення всесвітньої мережі телебачення, Інтернету, розвиток туризму, інформаційно-культурних обмінів.

Д/з:Опрацювати параграф підручника, виконати завдання:

Завдання 1. Перегляньте відео та підготуйте повідомлення про критерії та вплив глобалізації на країни світу.

·       Глобалізація (Тривалість 03:00) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=xKyABOCcYxY

·       Що таке глобалізація? (Тривалість 03:07) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=3lSn7LbeUWg

·       Глобалізація та її наслідки (Тривалість 12:57) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=mCLRac8Xj1U

·       Глобалізація: поняття, види и процеси (Тривалість 06:19) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=cucXv732mzM

·       Globalization in 3 minutes, theory in 3 minuttes (Тривалість 03:00) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=p6u9m5FK0IQ

·        What is globalization? (Тривалість 03:08) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=q1ECZSYBvQE

 

Завдання 2. Переглянути відео «Україна та моделі глобалізації: яке місце нашої країни у світі? (Тривалість 27:22) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=_UWu_JaP3G8. 

Група №14, громадянська освіта, урок № 17, 03.12.2021

Тема:  Узагальнення до розділу УІ 

"Взаємодія громадян і держави у досягненні суспільного добробуту".

Тематична атестація 6

Тематичне оцінювання з предмета  « Громадянська освіта»,

розділ УІ «Взаємодія громадян і держави в досягненні суспільного добробуту»

Здобувача освіти __________________________ групи № ___ ДПТНЗ «МПТУ»

І. Виберіть правильний варіант відповіді (3 бали )

1. Наука про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.

а) філософія             б)соціологія               в) економіка,             г) екологія

2.  Який тип власності є панівним в ринковій  економіці..

а)  приватна     б) акціонерна                    в) державна             г) індивідуальна

3. Процес всесвітньої економічної, політичної і культурної інтеграції та уніфікації.

а)  урбанізація   б) глобалізація   в) ідентифікація,      г) монополізація

4.  Право споживати благо для отримання доходу чи особисто споживати його для задоволення власних потреб та інтересів.

 а) власності              б) користування        в) розпоряджання     г) володіння

5.  Кількість товару, яку виробники готові постачати для продажу на ринку за певного ціною у визначений період часу

а) потреба      б) пропозиція          в) конкуренція        г) попит

6. Ситуація на ринку, коли величина попиту дорівнює величині пропозиції, ціна попиту збігається із ціною пропозиції

а) ринкова рівновага  б)  бюджетний дефіцит в) ринковий профіцит  г) платоспроможність

 ІІ. Поясніть значення термінів ( 2 бали)

7. Пропозиція - _______________________________________________________________

________________________________________________________________

8. Бюджет -        ________________________________________________________________

________________________________________________________________

 Вкажіть термін за описом (2 бали)

9. Перевищення доходів над видатками____________________________

10.  Дозвільний документ, що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, згідно з яким його власник має право на здійснення певного виду підприємницької діяльності _______________________________________________________________________ 

 11. Поставте терміни у правильній відповідності (2 бали)

1. Шахрайство	А. суспільне явище, яке проявляється в незаконному використанні службовими особами, політичними діячами їхніх прав і посадових можливостей із метою особистого збагачення	1
2. Корупція	Б. здатність людини організовувати виробництво, приймати рішення, пов’язані з ризиком, упроваджувати інновації	2
3. Попит	В. оцінка споживачем здатності речей та послуг задовольняти його потреби	3
4. Корисність	Г. поведінка, націлена на обман або введення в оману приватної чи юридичної особи з метою особистої вигоди або вигоди третьої сторони.	4
	Д. кількість товару, яку споживачі бажають та можуть придбати за певною ціною у визначений період часу

 ІУ. Дайте розгорнуту відповідь на запитання, наведіть приклади, зробіть висновок

12. Охарактеризуйте суть, ознаки, переваги та проблеми ринкової економіки

    Чекаю ваші відповіді, шановні здобувачі освіти групи № 14

Група №14, громадянська освіта, урок № 16, 03.12.2021

Тема: Директорська контрольна робота.

Директорська  кнтрольна робота 

"Права і свободи людини"

Початковий рівень (3 б.)

1.      Як називають посадовця, який здійснює парламентський контроль за дотриманням державою прав людини?

А)   омбудсмен     Б)  дипломат     В)   депутат    Г)   гарант

2.      Яка група прав людини визначає можливість доступу людини до духовних здобутків своєї спільноти і людства?

А)   соціально-економічні   Б)   культурні   В)   громадянські   Г)   політичні

3. 10 грудня 1948 р. була прийнята…

А) Декларація прав людини; Б) Женевська декларація;  

В) Загальна Декларація прав людини.

4. Коли людини може звернутися до Європейського суду з прав людини?

А) після використання всіх національних засобів захисту своїх прав

Б) у випадку порушення її прав державою

В) у випадку, якщо вона не довіряє національним правовим механізмам

5. Головним принципом Декларації прав людини й громадянина ООН є те, що

А)   кожна людина має право на життя й свободу

Б)    усі люди народжуються вільними та рівними у своїх правах

В)   людська гідність є головною цінністю кожної людини

6. Сукупність моральних, світоглядних, професійних якостей людини, які дають їй підстави для самоповаги і для усвідомлення своєї суспільної цінності – це …

А) свободи людини Б) конституційні обов’язки В) людська гідність 

Г) суспільна мораль.

 Середній рівень (3 б.)

7. Дайте визначення поняттям: Загальна декларація прав людини, права людини, людська гідність.

 Достатній рівень (3 б.)

8. Назвіть, якими основними міжнародними документами закріплюються права людини.

9. Розгляньте ситуації та визначте, які саме права порушені?

А) Двоє хлопців побились в школі. Через цю бійку один із них зламав руку.

Б)Учителька перехопила записку, яку учень передав однокласниці, і голосно прочитала їх перед всім класом.

В) Батько 12-річного хлопця заборонив йому користуватись Інтернетом, бо той грає агресивні війни.

 Високий рівень (3 б.)

10. Поміркуйте, які права дітей найчастіше порушуються? Які органи та служби захищають їх?

 Буду рада бачити Ваші роботи!

Група №14, громадянська освіта, урок № 15, 01.12.2021

Тема: Практичне  заняття: " Створюємо бізнес-план власного підприємства".

             Формування поняття

           Бізнес-план – це документ, що описує всі головні аспекти діяльності майбутнього підприємства, аналізує проблеми, на які воно може натрапити, а також визначає способи розв’язання цих проблем.

Правильно складеній бізнес-план зрештою відповідає на питання, чи варто взагалі вкладати грошів ту чи іншу справу, чи дасть вона прибутки, чи виправдаються витрати.

 1.Структура бізнес-плану.

1.     Титульний лист (назва підприємства або проекту), дата розроблення, термін реалізації.

2.     Резюме, у якому дано найменування або підприємства, його адреса, основний розрахунковий бізнес-план; мета розроблення бізнес-плану; розробник; обсяг необхідних інвестицій і джерела їх отримання; термін окупності інвестицій; рівень рентабельності інвестицій; точка беззбитковості; оцінка потоку реальних грошей. Крім того, у резюме можуть бути наведені й інші показники ефективності проекту, що забезпечують його інвестиційну привабливість (чистій приведений дохід, запас фінансової міцності і т. ін..).

3.     Концепція бізнес-плану, у якій :

а) обґрунтовують місію створюваного підприємства в інвестиційному проекті;

б)  описують стан галузі та перспективи її розвитку;

в) описують мету та основні завдання, розв’язувані в бізнес-плані;

г) характеризують вид діяльності, товарів і послуг, їх  інноваційність; місце і можливостей їх реалізації з урахуванням ємності ринку (сегмента ринку), співвідношення попиту та пропозиції на ньому, сучасних тенденцій у споживаючих переваг; умови збуту продукції та послуг і ризики, пов’язані зі збутом;

д) називають можливих інвесторів та умови інвестування проекту. Обґрунтовують організаційно-правову форму підприємства (ТОВ, ЗАТ і ін.) і передбачуваний статутний капітал (для новостворюваного підприємства); описують оптимальні умови залучення інвестицій (з подальшою часткою у власності або на поворотній основі, або інших умовах).

4. План маркетингу, де оцінюють проектовані ринкові можливості  реалізації продукції та послуг підприємства; аналізують конкурентів і обґрунтовують конкурентні переваги підприємства; описують заходи щодо просування продукції і послуг, у тому числі рекламні: обґрунтовують  цінову стратегію компанії і послуг встановлення ціни на продукцію та послуги урахування  планованого рівня прибутковості: конкретизують об’ємні показники  реалізації товарів і послуг, їх укрупнений асортимент;  складають рекламний бюджет і визначають витрати з формування інформації про ринок та конкурентів.

5. План виробництва, у якому дано виробничу програму стосовно укрупненого асортименту продукції та послуг, обчислено продуктовий баланс і визначено необхідний обсяг сировини для закупівлі, уточнено  можливі ціни закупівлі і реалізації і обчислено рівень і суму валових доходів ; визначено можливих  постачальників  товарів, обсяги, умови поставок і розрахунків. У кінці визначено суму оборотних  коштів, необхідних для функціонування підприємства з урахуванням оборотності  товарно-матеріальних  ресурсів.

6.  План матеріально-технічного забезпечення, реалізації та виробництва необхідного обсягу товарів і послуг, де подають характеристику приміщень, включаючи площу,  напрями використання, умови користування приміщеннями, оснащення обладнанням (найменування, кількість одиниць, ціна), меблями, інвентарем (за сумою, виходячи з рівня оснащення на одиницю потужності підприємства).  На основі цього плану визначають потребу в інвестиційних ресурсах з урахуванням використання не тільки  основних засобів, але й оборотних(власні оборотні кошти повинні бути не менше 20%  від загальної потреби в оборотних  коштах).

7. Організаційний план, у якому уточнюють організаційно-правову форму управління, функціональні підрозділи. Проектування організаційної статури здійснюється з урахуванням розв’язуваних  завдань, норм керованості та інших факторів (за основу під час створення нового підприємства зазвичай приймають аналогічне підприємство, яке успішно працює на цьому ринку).

8. План із  праці та заробітної плати, де обґрунтовано штатний розклад на основі виробничої програми та організаційної структури, обумовлено системою мотивації і оплати праці, кваліфікаційні характеристики працівників, можливі джерела набору кадрів ті їх перепідготовки, визначено остаточну суму витрат на утримання трудових ресурсів.

9. Фінансовий план, у якому визначають поточні доходи і витрати за статтями та діяльності, прибуток (балансовий, чистий), рентабельність початкових і поточних витрат, поріг рентабельності, запас фінансової , вартість основних, оборотних коштів, їх оптимальне співвідношення.

10. Ризики, де надають їхню характеристику та можливі способи та вартість зниження ризиків або можливих втрат у разі їх виникнення.

11. Ефективність інвестиційного проекту, де уточнюють  необхідний обсяг інвестицій та джерела їх отримання, термін окупності проекту, рентабельність інвестицій, таблиця погашення кредиту  (якщо він  необхідний).

12. Додатки, де надають розгорнуту таблицю за календарем платежів та інші розрахункові таблиці, які більш детально розкривають діяльність підприємства в майбутньому.

Д/з:        Створити бізнес-план за алгоритмом

1.     Вступ

Назва фірми.

1.1.          Який продукт ви пропонуєте до продажу?

1.2.          Кількість опис початку бізнесу.

1.3.          Короткий опис початку бізнесу  (чи залучені люди працювали разом раніше?)

1.4.          Головні завдання (цілі) бізнесу.

1.5.          Персональні завдання людей.

2.     Продукт

2.1.          Який продукт ви виробляєте?

2.2.          Призначення продукту.

2.3.          Чим відрізняється ваш продукт від аналогічних товарів інших виробників?

2.4.          Ви самі виробляє продукт чи інші виробники?

2.5.          Визначте процес виробництва.

2.6.          Яку сировину використовуватимете і де її братимете?

2.7.          Які дослідження ринку постачання ви вже провели?

2.8.          Яке обладнання потрібне для виробництва, скільки коштує, де знайти потрібні кошти, де його купити?

2.9.          Які приміщення потрібні для виробництва продукту ?

2.10.       Яких навичок і спеціальностей вимагає  виробництво?

2.11.      Скільки працівників потрібно залучити до виробництва? Що кожен буде робити?

2.12.      ЯК ви здійснюватиме контроль за якістю?

3.     Послуги (чи роздрібна торгівля)

1.1.          Які послуги ви пропонуєте і які товари продаєте?

1.2.          Яке обладнання вам потрібне для надання послуг (продажу товарів)?

1.3.          Чи потрібне вам приміщення для надання послуг (продажу товарів)?

1.4.          Скільки працівників потрібно і які вони мусять мати навички та вміння?

1.5.          Як ви здійснюватиме контроль за якістю?

                4. Персонал

4.1.          Кожний новий працівник заповнює анкету (повідомляє про  свою попередню тру

 про свою попередню трудову діяльність, вказує освіту, адресу, особисті дані),підписує  трудову угоду та інші документи .

                  5. Оригінальна структура

5.1. Які види робіт виконуватиме ваше підприємства                                                                        (виробництво, продаж, управління)? Які специфічні завдання ви визначатимете щодо кожного виду?

     5.2. Навички і вміння, яких вимагає виконання кожного виду робіт, або які є специфічними для кожного з цих видів.

5.3 Якого досвіду мусять набути виконавці, яке навчання вони мають пройти? ( детально описати.)

5.4 Які роботи не зможуть виконувати люди, що працюватимуть у вашому бізнесі?

5.5 Чи  можна їх цього навчити, чи потрібно винаймати персонал?

6 Менеджмент

6.1 Якими є щоденні завдання управління?

6.2 Як краще розподілити різні функції управління бізнесом (продаж, адміністрація, виробництво, забезпечення послуг, фінанси тощо)?

6.3 Які види зборів ви проводитимете? Як часто? Які питання вирішуватимете?

6.4 Чи будуть у вашому підприємстві окремі відділи? Якщо так, то як ви це організуєте?

7. Маркетинг

7.1 Яке дослідження ринку ви вже провели?

7.2 Які групи людей купують ваш продукт? Чи користуватимуться вашими послугами? Укажіть вік, стать, інтереси, соціальний статус тощо.

7.3. Який імідж своєї фірми ви хотіли б створити серед  ваших клієнтів?

7.4  Як ви будете встановлювати ціну?

7.5 Який спосіб продажу оберете?

7.6 Як ви розповсюджуватимете ваш товар чи послуги ?

7.7 Які види товару після гарантійного обслуговування ви будете використовувати?

8  Юридичні аспекти бізнесу

8.1 Тип вашого підприємства.

8.2 Чи потрібні вам ліцензії, дозволи, патенти?

8.3 Якими є вимоги у вашому бізнесі щодо захисту здоров’я і безпеки праці? Як ви будете їх дотримуватися? Які вимоги передбачені у вашому бізнесі щодо страхування (соціального, банківського)?

9. Основні засоби виробництва

9.1 Які типи майна ви збираєтеся мати ? Як ви його захищатимете від крадіжок та інших обставин, що від вас не залежать?

9.2 Якими є умови орендування цього майна?

9.3 Чи потрібні вам спеціальні дозволи, пов’язані з майном  (на ремонт, прибудову) ?

9.4 Чи є особливі моменти у вашій справі, пов’язані із здоров’ям і безпекою праці?

10. Фінанси

У кожному бізнес-плані має бути розділ з розрахунками очікуваних прибутків і витрат фірми. Тут вам треба визначити, якими реально будуть ваші витрати і ваші прибутки. Намагайтеся оцінювати скептично, адже зазвичай  витрати є більшими, а прибутки - меншими ніж  заплановані.

10.1 Які торговельні угоди з потенційними клієнтами ви вже уклали?

10.2 Яку кількість одиниць товару (послуг) ви розраховуєте продавати щотижня?

Витрати :

10.3 Укажіть, якою буде періодичність ваших витрат.

урок  громадянської освіти,  № 14, 01.12.2021

Тема: Практичне  заняття: "Як  протидіяти коропції"

Практичне заняття: "Як протидіяти корупції".

Мета:

• порівнювати корупційне правопорушення та правопорушення, пов'язане з корупцією у сфері посягання на права людини

• давати оцінку деяким новелам законодавства з точки зору їхнього впливу на результативність запобігання та протидії корупції у сфері прав людини

• визначати відповідність окремих норм вітчизняного законодавства у сфері запобігання та протидії корупції до норм міжнародного права

• визначати наявність або відсутність порушення принципу рівності прав громадян щодо деяких норм вітчизняного законодавства у сфері запобігання та протидії корупції

• удосконалити свої навички ведення групової дискусії

ЗАВДАННЯ 1. Порівняйте корупційне правопорушення та правопорушення, пов'язане з корупцією у сфері посягання на права людини, визначивши при цьому спільні та відмінні ознаки в запобіганні та протидії цим протиправним діянням.

ЗАВДАННЯ 2. Згідно із Законом України «Про освіту», який набув чинності 5 вересня 2017 р., місцеві органи управління освітою втратили право проводити атестацію освітніх закладів, поруч з атестацією працівників запроваджується їх сертифікація, замість Державної інспекції навчальних закладів створюється Державне агентство із забезпечення якості освіти, яке буде проводити інституційний аудит освітніх закладів, вводиться поняття академічної доброчесності й відповідальності за ЇЇ порушення. Ознайомтеся із цими новаціями освітнього законодавства та зробіть висновок про те, наскільки вони можуть стати дієвими в запобіганні та протидії корупції у сфері реалізації права на якісну освіту. Знайдіть у Законі України «Про освіту» інші новели, які мають сприяти запобіганню та протидії корупції у сфері реалізації цього культурного права.

ЗАВДАННЯ 3. Ознайомтеся з новелами медичної реформи. Спробуйте визначити, які з них покликані найбільшою мірою сприяти запобіганню та протидії корупції у сфері охорони здоров’я, одним із наслідків чого має стати суттєве зростання якості медичних послуг.

ЗАВДАННЯ 4. Ознайомтеся зі змінами до Закону України «Про запобігання корупції», які передбачають наділення Національного агентства з питань запобігання корупції правом контролю за фінансовою діяльністю політичних партій. Спробуйте визначити, яким чином ці зміни можуть позначитися на запобіганні й протидії корупції у сфері реалізації громадянами України права на об'єднання в політичні партії. Висловіть свою думку щодо доцільності наділення Національного агентства з питань запобігання корупції правом контролю за фінансовою діяльністю громадських організацій із метою запобігання та протидії корупції у сфері реалізації громадянами України права на об'єднання в громадські організації.

ЗАВДАННЯ 5. Знайдіть у Законі України «Про зайнятість населення» норми, які мають сприяти запобіганню та протидії корупції у сфері реалізації права людини на працю. Із позицій критичного мислення спробуйте визначити шляхи вдосконалення цих норм.

ЗАВДАННЯ 6. Робота у групах. Деякі юристи вважають, що запровадження електронного декларування осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яке передбачає вільний цілодобовий доступ усіх охочих до електронних декларацій цих осіб, є дискримінаційною щодо них нормою. Юристи обґрунтовують своє твердження тим, що таке декларування позбавляє державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування права на особисте життя й права на захист персональних та конфіденційних даних, а також опосередковано впливає на рівність прав усіх громадян України, яка закріплена в статті 21 Конституції України та статтях 1 і 7 Загальної декларації прав людини. Проведіть дискусію, у ході якої спробуйте спростувати або підтвердити істинність такого твердження.

ЗАВДАННЯ 7. На думку деяких юристів, електронне декларування порушує права третіх осіб, тобто тих осіб, які не є уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Опрацюйте відповідну норму Закону України «Про запобігання корупції» і дайте вичерпний перелік таких осіб.

ЗАВДАННЯ 8. Ознайомтеся зі статтею 16 Конвенції про права дитини. Зробіть висновок про те, чи порушуються права дитини, визначені цією нормою Конвенції, обов'язковістю електронного декларування, яке передбачає розміщення для вільного доступу інформації про належність на праві власності певного майна дітям осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ЗАВДАННЯ 9. Законодавством України встановлено значні обмеження для осіб, які вчинили корупційні злочини. Незалежно від ступеня тяжкості цих злочинів та інших фактичних обставин цих осіб позбавлено цілого ряду процесуальних прав, які мають особи, що вчинили інші злочини. Проведіть дискусію, у ході якої спробуйте визначити: 1) чи зможуть вплинути такі обмеження на результативність боротьби з корупцією у сфері прав людини; 2) чи не є запровадження таких обмежень порушенням принципу рівності прав громадян, який закріплено в статті 21 Конституції України.

урок  громадянської освіти,  № 13, 26.11.2021

Тема: Як корупція краде можливості?

                Поняття лобізму. Сутність корупції. Причини та наслідки    корупції в економіці і політиці. Шляхи подолання корупції.

Поняття лобізму
 Лобіювання (лобізм) походить від англійського слова «lobby», що означає вестибюль, передпокій, кулуари. Під поняттям лобізм розуміють спроби індивідів чи певних груп впливати на урядові рішення або законодавчі ініціативи для отримання певної вигоди. Лобізм набув політичного підтексту у ХІХ столітті в США.
 Лобізм — політичний тиск у формі від переконання до підкупу на представників законодавчої або виконавчої влади на різних рівнях державного управління для ухвалення рішення (розгляду певних законів, отримання урядових замовлень, субсидій тощо) в інтересах організацій, які вони представляють.
  У більшості країн світу лобізм є частиною демократичного процесу, що має позитивні наслідки для розвитку суспільства. За допомогою лобіювання окремі соціальні групи населення, благодійні та комерційні організації, які не представлені в органах державної влади (насамперед законодавчої), можуть впливати на ухвалення державних управлінських рішень (законів), які захищають їхні інтереси.   Лобісти в цих країнах передусім є висококваліфікованими фахівцями, які виконують роль посередника між групами інтересів та політичними діячами.          Формами лобістської діяльності можуть бути виступи в комітетах законодавчої влади, на громадських обговореннях, складання проектів законів і пропозицій для винесення їх на обговорення парламенту, організація пропагандистських кампаній «за» і «проти», «тиск знизу» (листи, телеграми, телефонні дзвінки, адресовані законодавцям), особисті зустрічі з депутатами та інше. На лобіювання витрачають великі кошти. Традиційно найсильнішими в Україні вважаються металургійне, вугільне, аграрне лобі. Не менш могутні – алкогольне, тютюнове, цукрове і рекламне. Отже, найбільш дохідні галузі економіки готові платити великі кошти за вирішення певних питань на їхню користь.
    У суспільній свідомості лобізм радше набуває негативного значення. Ним позначають дії, спрямовані на задоволення власних корисливих інтересів окремих олігархічних груп або осіб (найчастіше у формі хабарництва, корупції або іншого). 

Що таке корупція
 Захист інтересів є усталеною практикою демократичної держави та невід’ємною частиною громадської та бізнес-діяльності. Але без наявності належного законодавчого поля та відповідного контролю захист інтересів може вийти за рамки закону та перетворитись на корупцію.

Корупція ― негативне суспільне явище, яке прояв-ляється у злочинному вико-ристанні службовими осо-бами, громадськими і полі-тичними діячами їхніх прав і посадових можливостей з метою особистого збагачення.

У більшості країн світу, в тому числі в Україні, такі дії є протизаконними, на відміну, від адвокації чи навіть лобіювання. Корупція дозволяє посадовій особі отримати неправомірну (нечесну) вигоду від використання наданих їй службових повноважень та можливостей.У багатьох енциклопедіях та словниках визначення корупції надається як дослівний переклад з латинської «corruption» ― «корозія, роз’їдання, руйнування».Кожне із визначень від найпростішого до найскладнішого, означає, загалом, одне і те саме ― це, зодного боку, незаконні дії державної посадової особи, яка приймає, випрошує або вимагає гроші чи інші винагороди від громадян чи бізнесу, а з іншого, це дії громадян, які пропонують з власної ініціативи таким посадовим особам винагороду з метою оминути закон таотримати для себе перевагу або іншу особисту вигоду.Найбільшим проявом корупції є хабарництво, коли чиновник за гроші чи за якесь інше «заохочення» робить те, чого не має права робити, чи, навпаки, не робить того, що мусив би зробити відповідно до своїх посадових обов’язків. 

  Розрізняють корупційний і корупціогенний ризик.
Корупційний ризик — ризик прояву корупційних явищ і/або виникнення корупційних ситуацій.
Корупціогенний ризик (фактор) — явище або їх сукупність, які сприяють корупційному правопорушенню або здійснюють його поширення.

​

Основними формами корупції є:

 хабарництво; 

 непотизм (дружба або кумівство); 

 захоплення держави (вплив приватних інтересів через закони і політику на державу); 

зловживання владою або посадовим становищем, (перевищення владних повноважень та інші посадові злочини, які вчиняються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб); 

розкрадання (умисне незаконне привласнення чужого майна на свою користь або користь інших осіб із використанням посадового становища);

розтрата (дії посадовця щодо використання державної установи для незаконного збагачення або розширення власного приватного бізнеc-інтересу). 

​

Як же можуть виглядати корупційні діяння?
Ось кілька прикладів таких дій, коли гроші (хабарі) чи інші «подяки-подарунки» надаються:

• як компенсація у лікарнях чи університетах, де «дякують» лікарю абовикладачу, нерідко ставлячись до цього як до прояву людяності та «плати за його важку працю». Цей вид корупції хабарники виправдовують як джерело компенсації низьких заробітних плат;

• як засіб уникнення відповідальності, коли громадяни самі порушили закон і їх переслідують правоохоронні органи та суд;

• як засіб подолання бюрократичних перепон, коли хочеться прискорити якусь процедуру, оскільки це дозволяє зберегти час та ефективно вирішити питання;

• як засіб отримання переваги при веденні свого бізнесу. Коли громадяни-підприємціхочуть гарантовано отримати доступ до державних ресурсів, надаючи послуги, що оминають конкурсні процедури.

​

Чому корупція несе загрозу
    Кожна людина хоче жити краще і сподівається на краще життя у своїй країні.
    Корупція ― це багатолике зло, яке приймає різноманітні форми та завдає шкоди скрізь і кожному. Чому вона позбавляє нас шансів на краще життя?

Д/З: знати матеріал, поняття та терміни

урок  громадянської освіти,  № 12, 26.11.2021

Тема: Практичне заняття "Моя професія - моя гордість"

Д/З: написати ессе про свою професію

урок  громадянської освіти № 11, 24.11.2021

Тема:  Що продається на ринку праці?

перегляньте відео:

Ринок праці належить до ресурсних ринків. Це ринки на яких продавцями є домогосподарства, а покупцями ― підприємства. Представники домогосподарств ― віком від 15-ти і до 70-ти років ― працездатні особи, що мають певну освіту і професійну підготовку, пропонують на цьому ринку свої професійні послуги праці. Ринок праці ― це система суспільних відносин,пов’язаних із наймом і пропозицією праці, також це ―економічний простір (сфера працевлаштування), де взаємодіють покупці та продавці послуг праці. Вакансії ― вільні робочі місця на підприємствах, в організаціях та установах, для яких роботодавці шукають працівників. Ставка зарплати ― сума винагороди за послуги праці, що сплачується або за одиницю робочого часу, або за нормовану кількість виробленої продукції (роботи).

    Професія - рід трудової діяльності, занять, що вимагають певної підготовки (менеджер, психолог, соціолог і.т.д.).

    Спеціальність -  вид занять в рамках однієї професії, більш вузька класифікація роду трудової діяльності, яка вимагає конкретних знань, умінь і навичок, набутих завдяки фаховій освіті і забезпечують постановку і вирішення окремих класів професійних завдань (наприклад, менеджер по персоналу, менеджер з маркетингу).

    Фахівці: працівники, чия розумова праця відрізняється професійної змістовністю, складністю і інтелектуальністю і вимагає для свого виконання спеціальної підготовки в залежності від рівня освіти (вищу або середню спеціальну освіту). Працівники цієї категорії розробляють на основі своїх спеціальних знань варіанти вирішення окремих конкретних функцій.

    Складові фонду оплати праці :

        Основна заробітна плата. Це — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

       Додаткова заробітна плата. Це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

    Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт (Кодекс законів про працю України, Закон України "Про оплату праці"). Згідно п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

 Д/з: вивчити матеріал,знати терміни та поняття.

урок  громадянської освіти № 10, 24.11.2021

Тема: В чому полягає суть підприємництва?

перегляньте відео і матеріали презентації:

https://www.youtube.com/watch?v=sUv8T57VX6Q

Матеріали:

    Створення власної справи — це завжди величезний ризик і подолання опору, що неминуче виникає. Ризик — це небезпека втрати ресурсів або доходу. Дохід — це збільшення економічних вигод у формі надходження активів або зменшення зобов’язань, що призводять до зростання власного капіталу.

Підприємницька діяльність – це праця індивіда, заснована на розвитку особистісних факторів, розширенні знань про свої можливості, спрямована на досягнення найкращого результату у господарській діяльності, на отримання економічної вигоди і насамперед, привласнення додаткового продукту. Підприємницькою діяльністю не можна вважати виконання будь – якого завдання, отриманого від іншої особи, якщо у виконавця був відсутній хоча б один із факторів виробництва та не було права свободи такої діяльності. Найважливішими факторами підприємницької діяльності є особиста власність, фізичні, розумові здібності, знання і досвід, становище в суспільстві тощо.

Відповідно до Господарського кодексу України та інших законів України підприємець має і права, і обов’язки, а також несе адміністративну і кримінальну відповідальність за дії і наслідки власної господарської діяльності.

Виокремлюють чотири основних типи соціальної відповідальності бізнесу. 

Економічна ― включає створення робочих місць і сплату податків для підтримки життєдіяльності держави.

 Юридична відповідальність передбачає дотримання бізнесом місцевих і міжнародних законів. Етична відповідальність вимагає дотримання співробітниками і компанією загалом загальнолюдських норм поведінки у взаєминах один з одним, конкурентами, державою і суспільством.

 Добровільна ― інвестування у проекти, що приносять значну користь суспільству, але не мають прямої віддачі. Це захист навколишнього середовища, інвестиції у здоров’я та грамотність населення, інфраструктуру, боротьбу з бідністю і т. ін.

Д/З: зробити конспект, знати терміни, подумати про відкриття власної справи.

урок  громадянської освіти № 9, 19.11.2021

Тема: Практичне заняття:"Родинний бюджет"

            ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке раціональне споживання?

2. Для чого існує бюджет?

3. Що таке домогосподарство?

4. Яке місце в економіці належить домогосподарствам?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Ознайомитися зі структурою витрат домогосподарства своєї сім’ї.

2. Підготувати матеріал, необхідний для проведення розрахунків бюджету домогосподарства своєї сім’ї.

ХІД РОБОТИ:

1. Обчисліть витрати своєї сім’ї протягом місяця, трьох останніх місяців, на:

    1) продукти;

    2) відвідування закладів громадського харчування;

    3) комунальні послуги;

    4) податки та виплати кредитів;

    5) транспортні витрати (громадський транспорт, витрати на обслуговування                 автомобіля, якщо він є);

    6) одяг та взуття;

    7) освіту (позашкільні заняття, канцелярські товари, книги тощо);

    8) медицину;

    9) спорт;

    10) розваги;

    11) інші потреби;

    12) заощадження.

2. Дайте відповіді на запитання.

1) Чому ми витрачаємо стільки коштів на певну категорію? Чи можна витрачати менше?

2) Чи не варто обмежити певну категорію витрат?

3) Які витрати видаються непотрібними?

4) Які способи економії ви можете запропонувати?

3. Обчисліть, скільки грошей від ваших щомісячних витрат становить 7 %. Якщо завдяки бюджету ви заощадите цю суму й щомісяця почнете відкладати її на банківський рахунок під 18 % річних у гривні, то скільки коштів накопичиться через п’ять років?

4. Поміркуйте: що більш ефективне — збільшення доходів чи зменшення видатків?

5. Сформулюйте узагальнювальні висновки відповідно до мети заняття.

урок  громадянської освіти № 8, 19.11.2021

Тема: Домашнє господарство як власник і споживач

Переглянути відео:

https://www.youtube.com/watch?v=KCXQ8KoDmw0

https://www.youtube.com/watch?v=sctmIanK7go

 План.   

1. Домашнє господарство як власник і споживач .
2. Бюджет домогосподарства: види доходів , напрямки витрат , заощадження . 

Д/З: скласти таблицю  "Бюджет домогосподарства нашої родини".

урок  громадянської освіти № 7, 19.11.2021

Тема: Практичне заняття "Я платник податків".

    Історія податків нараховує багато тисяч років. Перші згадки про них збереглися на єгипетських пірамідах. З тих пір яких тільки податків не запроваджувало людство: на землю, двері, вікна, собак, зарплату...

    Але не кожне примусове вилучення майна і грошей слід називати податком. Податки як обов’язкові примусові платежі фізичних і юридичних осіб виникли досить недавно. — разом з появою сучасної держави. Коли виникла організація державної влади, одночасно з’являється потреба фінансового забезпечення її життєдіяльності.

    За кілька століть існування держави її функції суттєво розширились. Сучасні держави витрачають зібрані податки на утримання не тільки державних органів правління, а й на охорону здоров’я, освіту, розвиток культури, захист навколишнього середовища, підтримку найбідніших громадян.

    Фактично держава тільки через податкову систему може вирішувати такі соціальні проблеми, як перерозподіл доходів від найбагатших до найбідніших громадян та регіонів; як фінансове забезпечення прав людини тощо.

Треба розуміти і пам’ятати:

        Сплачуючи податки, ми одержуємо певні послуги від держави. Без неї таких послуг отримати не можна. Держава не може існувати без податків. Сучасне суспільство домоглося перетворення податків із суто фіскально-державного заходу на вигідний більшості громадян економічний, соціальний та політичний фактор. Сплачуючи податки, ми турбуємося і про себе.

                                                                                                Пам’ятай

    Законодавство України передбачає сплату 19 загальнодержавних та 16 місцевих податків і зборів. Головними з них є:
•  податок на додану вартість
•  акцизний збір
•  податок на доходи фізичних осіб
•  майно
•  податок на промисел
•  плата за торговий патент та деякі види підприємницької діяльності
•  збір на обов’язкове соціальне страхування
•  збір на обов’язкове державне пенсійне страхування

        Загальнодержавні податки встановлюються законом, який ухвалюється національним парламентом. Місцеві податки встановлюються представницьким органом місцевого самоврядування відповідно до норм загальнонаціонального закону.

    Д/З: Скласти таблицю "Які податки сплачує я і моя сім"я"

урок  громадянської освіти № 6, 17.11.2021

Тема: Податки. Загальні права та обовязки платників податків.

  Переглянути відео:

https://youtu.be/PtefYgM-QH0

https://youtu.be/az_cHvAZ7hU

Пода́тки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і термінах, передбачених законодавством.

    Податки - це основа економіки будь-якої держави. Від того, наскільки грамотно вони будуть нараховані і сплачені, залежить стабільність та економічна безпека будь - якого підприємства.   

У Римській імперії громадяни платили понад 167 видів податків. Наприклад: збір за дотриманням контролю на ринку, дорожній збір; портовий збір під час навантаження та розвантаження товарів; податок із продажу; податок на марку для ослів; податок на спадок; податок на обмін грошей; податок на тварин; податок на володіння рабами; земельний податок; спеціальний податок на городи; податок на пшеницю; податок на утримання бідних; квартирний податок; збір із вина; збір на утримання лазні; збір на утримання іменних гостей; збір на утримання річкових сторожів; збір на утримання гарнізону; збір на утримання сторожових висоток; збір на золотий вінок як вираження почуття подяки правителю; збір на утримання поліції; збір на утримання осіб, які збирали податки.

В Україні у 2011 році було прийнято Податковий кодекс України, у якому подано вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, визначено платників податків та зборів, їхні права й обов’язки, компетенцію органів контролювання.

Громадяни мають усвідомлювати важливість податків та зборів для розвиту соціальних цілей держави. Перелік прав та обов’язків платників податків наведений у Податковому кодексі України. Серед основних обов’язків платників податків є такі: сплачувати відповідні суми та податки; вести звітність щодо сплати податків; подавати своєчасно податкову звітність; стати на облік в органах контролювання та інші.

Платники податків мають такі права: отримувати в органах податкової служби інформацію про податки та збори; представляти свої інтереси в органах контролювання самостійно або через уповноваженого представника чи податкового агента; користуватися податковими пільгами; на зарахування чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків і зборів, пені, штрафів та інші.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки і збори, останні поділяють на загальнодержавні та місцеві.

Види податків
Загальнодержавні податки	Місцеві податки та збори
податок на прибуток підприємств податок на доходи фізичних осіб податок на додану вартість акцизний податок екологічний податок рентна плата мито	податок на майно єдиний податок збір за місця для паркування транспортних засобів туристичний збір

Практичне завдання

Користуючись спеціалізованою довідковою літературою та інтернет-ресурсами, відшукайте інформацію щодо наступних ставок оподаткування в Україні:

Ставка податку	Податок на прибуток підприємства	Податок на доходи фізичних осіб	Податок на додану вартість	Єдиний податок

Для завершення теми:

урок  громадянської освіти № 5, 17.11.2021

Тема: Державний бюджет.

Переглянути відео, звернути увану на терміни:

https://www.youtube.com/watch?v=UeZQwjpp-Q0 

Державний бюджет (місцеві бюджети) завжди складається з двох частин: доходної і витратної. Доходна частина показує обсяги і джерела доходів бюджету, а витратна – бюджетні видатки та їх обсяги.

Доходи бюджету формуються насамперед за рахунок податків (понад 90 % центрального і 70 % місцевих бюджетів). Бюджетна система – це сукупність всіх бюджетів країни у їх взаємодії. Бюджетна система залежить від державного устрою країни (унітарна чи федеративна держава), її економічної, політичної та ін. підсистем і складається із двох або трьох ланок. Так, бюджетна система унітарних (тобто єдиних держав – Великобританії, Франції та ін.) складається лише з двох ланок – державного і місцевого бюджетів. До бюджетної системи федеративних держав входить ще третя, середня ланка – бюджети членів федерації: у США – це бюджети штатів, у Німеччині – земель, у Швейцарії – кантонів, в колишньому СРСР – республік. Бюджет України складається лише з 3 ланок (центрального бюджету, республіки Крим та місцевих).

Основним інструментом уряду в забезпеченні економічного добробуту населення є бюджет. Бюджет — це двостороння таблиця, у якій, з одного боку, показано доходи держави, а з другого її витрати. Він є основним фінансовим документом країни, за яким вона повинна жити цілий рік. Бюджет розробляє уряд країни, а схвалює його законодавчий орган (в Україні — Верховна Рада). Він є обов’язковим до виконання.

Відмінність між доходами і витратами державного бюджету формує сальдо. Сальдо державного бюджету може бути додатним, нульовим і від’ємним. Якщо видатки бюджету перевищують його доходи — це означає, що сформувався дефіцит бюджету; якщо ж доходи перевищують витрати — профіцит. Дефіцит вважається нормальним для державного бюджету, коли він відповідає рівню інфляції в країні. Міжнародні стандарти припускають можливість існування дефіциту бюджету на рівні 2-3% валового національного продукту.

Бюджет
Доходи країни	Витрати країни
— Податкові надходження;	— Військові витрати;
— Адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;	— Витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, підтримка сільського господарства, забезпечення зайнятості, стимулювання експорту;
— Доходи від власності та підприємницької діяльності;
	— Витрати на утримання державного апарату управління;
— Надходження від штрафів та фінансових санкцій;
	— Соціальні витрати (на освіту, охорону здоров’я, соціальне страхування й соціальне забезпечення);
— Доходи від операцій з капіталом, який належить державі;
— Трансферти	— Надання субсидій і кредитів іншим державам

Податки є основним джерелом наповнення дохідної частини бюджету країни. Податок — це встановлена законодавчим органом влади сума обов’язкових коштів, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету в певний строк. Основними його характеристиками є безповоротність, строковість, обов’язковість. Кожна країна формує свою податкову систему. Однак, її обов’язковими елементами є такі: об’єкт оподаткування, суб’єкт оподаткування, джерело податку, ставка податку, одиниця оподаткування.

Повторіть матеріал по розділу:

Економіка — найважливіша сфера життя людей. Успішний її розвиток є запорукою могутності країни, благополуччя її громадян і гарантією соціальної стабільності в суспільстві. І, навпаки, недостатній рівень економічного розвитку призводить до відставання країни в технологічному, науковому і суспільному аспектах.

        У перекладі з грецької мови слово «економіка» означає мистецтво ведення домашнього господарства («oikos» — дім, домашнє господарство; «nomos» — вчення, закон). Формування поняття Економіка — наука, що досліджує проблеми ефективного використання обмежених ресурсів із метою задоволення індивідуальних і суспільних потреб.  

 Значення економічної науки Економічна наука розгляда є виробництво як єдність природних і суспільних відносин. З одного боку, у межах будь якого засобу виробництва відбувається взаємодія людини з природою, з іншого — люди ніколи не працюють відокремлено одне від одного. Так чи інакше вони пов’язані у своїй виробничій діяльності. Тому створення матеріальних благ завжди є суспільним процесом. Отже, будь-яке виробництво має суспільний характер, а це означає, що в процесі виробництва люди взаємодіють не лише з природою, але й між собою. Такі відносини дістали назву виробничих, або економічних. 

Виробничі (економічні) ресурси — це потенційні можливості елементів, які необхідні для функціонування виробництва. Слово «ресурс» (фр.) означає «усе, що може бути використане для господарювання». Фактор виробництва — це лише та частина виробничих ресурсів, яка бере участь у певному циклі виробництва й у певний проміжок часу. Іншими словами, виробничий потенціал лише тоді виступає як фактор виробництва, коли ресурси, що перебувають в органічній єдності, здатні забезпечити виробництво продукції. 

         У сучасній економічній науці виділяють такі фактори виробництва: 

 матеріальні: земля, капітал; y людські: праця, підприємництво. 

            В епоху науково-технічної революції важливим фактором виробництва стає інформація — це знання, інтелектуальний продукт, представлений здебільшого у формі результатів наукових досліджень, проектів. Важливо зазначити, що всі ці фактори виробництва комусь належать і їхні власники мають отримати доходи від їх використання в процесі виробництва. Власник праці розраховує на дохід у вигляді заробітної плати, власник капіталу — на дохід у вигляді відсотка на вкладений капітал, власник земельних ресурсів — на ренту, а підприємець — на дохід у вигляді прибутку. 

    Проблема розподілу обмежених ресурсів за їх найкращого використання обумовлює предмет економічної науки.

    Вивчаючи особливу сферу життя суспільства, економічна наука досліджує, як організовані виробництво, обмін, розподіл та споживання.

 ● Суб’єкти економічних відносин: виробники й споживачі, покупці й продавці, домашні господарства, держава, підприємці та наймані працівники тощо. 

● Об’єкти економічних відносин: товари та послуги, капітал, праця, земля, цінні папери, інформація тощо.

     Економічна інформованість необхідна як окремій людині, так і суспільству загалом, оскільки сприяє прийняттю правильних економічних і політичних рішень. Основним засобом задоволення потреб людини є виробництво. Виробництво матеріальних благ і послуг становить основу існування будьякого суспільства. Воно є рушієм технічного процесу та розвитку людини. У процесі виробництва люди розпочинають між собою відносини, які називають виробничими.

        Основні елементи процесу виробництва: праця, предмети праці та засоби праці. Технологічні способи виробництва: реміснича (інструментальна) технологія, машинне та сучасне автоматизоване виробництво. Виробництво є результатом взаємодії виробничих факторів: матеріальних — капіталу, землі та людських — робочої сили, підприємницького таланту.

            В сучасних умовах в Україні важливим суспільним завданням, яке грає роль складової соціального захисту громадян, є збереження реального рівня доходів працюючих. Через кризові явища в економіці гроші знецінюються, зменшуються реальні доходи громадян, тобто спостерігаються інфляційні процеси. Завдання суспільства і держави — проводити розумну політику по забезпеченню стабільності грошової одиниці. Негативний вплив інфляції на доходи громадян держава може нейтралізувати шляхом індексації доходів (в першу чергу для людей, основним видом доходу яких є фіксована заробітна плата або пенсія), тобто їх гарантованим збільшенням відповідно з темпами зростання цін на товари і послуги. 

Д/з: ознайомитися з Законом України "Про бюджет 2021 р.", знати матеріал і терміни.

урок № 4, 12.11.2021

Тема: Яку роль в ринковій економіці відіграє держава?

Функції держави в ринковій економіці.

Перегляньте презентацію, зробіть висновки:

https://naurok.com.ua/prezentaciya-go-rol-derzhavi-v-rinkoviy-eko-ci-214342.html

Матеріал до уроку.

 Функції держави в ринковій економіці:

 Держава - не пасивний спостерігач за економічними процесами в ринковій економіці. Вона втручається в ринок, регулює його через оподаткування і бюджетний перерозподіл, законодавство, за допомогою вироблення обов'язкових для виконання стандартів (у тому числі і економічних) тощо.

Регулюючі функції держави в ринковій економіці зводяться до трьох основних - законодавчої, стабілізуючої, розподільчої.

Законодавча функція передбачає, що держава розробляє систему економічних, соціальних та організаційно-господарських законів і постанов, які створюють певні "правила гри", тобто правові засади ринкової економіки, що є гарантом однакових прав і можливостей для усіх форм власності та господарювання.

З метою захисту конкуренції як основної умови і регулятора ринкової економіки держава розробляє реалізує антимонопольне законодавство. Це дає можливість суб'єктам ринкової економіки реалізувати свої інтереси, примушує їх діяти узгоджено і водночас не порушувати об'єктивних законів ринку. І відбувається це природним шляхом, без команд і наказів, характерних для директивної економіки.

Стабілізуюча функція полягає у підтриманні високого рівня зайнятості та цінової рівноваги, а також стимулюванні економічного зростання. З цією метою держава:

- визначає цілі, напрями і пріоритети економічного розвитку, виділяє відповідні ресурси для їхньої реалізації, використовує грошово-кредитні та бюджетно-податкові підойми;

- бере на себе організацію пропозиції центральних грошей;

- забезпечує зайнятість і стабільний рівень цін, проводячи відповідну фіскальну і кредитно-грошову політику, спрямовану на запобігання інфляції та безробіттю.

Розподільча функція пов'язана з одного боку, з досягненням більш справедливого розподілу доходів у суспільстві, а з іншого - з більш ефективним розміщенням ресурсів у ринковій економіці. Для здійснення цієї функції, яка сприяє виправленню певних недоліків ринкової системи, держава:

- здійснює перерозподіл коштів груп населення, що мають високі доходи, на користь непрацездатних і малозабезпечених, проводячи відповідну фінансову і податкову політику, політику регулювання цін;

- встановлює і контролює реалізацію законодавства про встановлення мінімального розміру заробітної плати;

- бере на себе функцію забезпечення суспільними благами, у виробництві яких приватні та колективні суб'єкти не зацікавлені, водночас без цих благ суспільство не може досягти благополуччя.

Важлива роль належить державі у регулюванні зовнішньоекономічних відносин і валютного ринку, міграції капіталів і робочої сили, здійсненні контролю над платіжними балансами. Це важливі чинники стабілізації національної економіки і розвитку світового господарства.

Регулюючі функції держави в ринковій економіці є умовою досягнення балансу економіки на макрорівні, здійснення ефективної грошово-кредитної політики, соціального захисту малозабезпечених верств населення. Без регулюючого впливу держави не можна здійснити структурні перетворення, модернізацію матеріально-технічної бази ряду галузей.

Отже, сучасна реальна ринкова система органічно поєднує вільну конкуренцію і важелі державного регулювання, які й утворюють регульовану соціально-орієнтовану економіку.

Ігнорування будь-якої з цих засад призводить до негативних наслідків: монополізму, інфляції, спаду ділової активності. Тому надзвичайно важливо, щоб держава виконувала лише ті функції, які б усували негативні явища ринкових відносин і не більше. Вона в жодному разі не повинна порушувати внутрішньо-ринкові зв'язки, протидіяти їм. Саме через це не можна допускати директивного розподілу виробничих ресурсів і споживчих товарів, всеохоплюючого адміністративного контролю над цінами, тотального директивного планування, що характерно для авторитарно-бюрократичної системи. У протилежному випадку руйнується ринкове середовище, що призводить до державного монополізму, директивної економіки.